Абаза, Олександр Агейович
Абаза́, Олекса́ндр Аге́йович (24.07.1821, с. Винокурний Завод, тепер с. Боровно Окуловського району Новгородської обл., РФ — 24.01.1895, м. Ніцца, тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція; похований у м. Санкт-Петербурзі, тепер РФ) — державний, політичний, громадський і культурний діяч Російської імперії, економіст, юрист, почесний член Петербурзької АН (з 1876).
|
Абаза, Олександр Агейович | |
|---|---|
| Народження | 24.01.1821 |
| Місце народження | Боровно |
| Смерть | 1895 |
| Місце смерті | Ніцца |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет |
| Напрями діяльності | політика, економіка, юриспруденція |
Життєпис
Походив із сім’ї поміщика і цукрозаводника з молдавського дворянського роду. Закінчив 1839 юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету.
1839–1847 перебував на військовій службі в російській армії, учасник бойових дій на Кавказі (1843).
У 1847–1857 мешкав у власному маєтку, де займався сільським господарством і студіював фінансове право.
Діяльність
З 1857 на службі при дворі великої княгині Олени Павлівни на посаді церемоніймейстера, з 1867 — гофмейстера. Водночас, як прихильник реформ, Абаза долучився до гуртка «ліберальних бюрократів» (М. Мілютін, Д. Мілютін, М. Х. Рейтерн та ін.). Також був членом рад: Головного товариства російських залізниць (з 1857; зокрема, брав участь у будівництві Харківсько-Кременчуцької залізниці), державних кредитних установ (1865), міністра фінансів (1865–1868).
1871–1874 — державний контролер Російської імперії, на цій посаді проводив курс, спрямований на посилення фінансової дисципліни. З 1874 — дійсний таємний радник. 1874–1880 — голова Департаменту державної економії Державної ради.
27.10.1880–06.05.1881 — міністр фінансів Російської імперії. За його керівництва скасовано соляний податок, підвищено ввізне мито для товарів з Європи, започатковано підготовку податкової реформи, зменшено викупні платежі. 1881 запропонував повернутися до державного будівництва залізниць та викупу їх у приватних компаній. Був одним із розробників програми соціально-економічних перетворень у сфері фінансів, податків, грошового обігу, залізничного будівництва.
Абаза пішов у відставку після виходу маніфесту «Про непорушність самодержавства», яким імператор Олександр ІІІ згорнув політику реформ і повернув Росію до консервативних цінностей.
З 1884 Абаза повернувся на державну службу — очолив Департамент державної економії Державної ради; з 1890 — голова Комітету фінансів. 1892, скориставшись конфіденційною інформацією, провів біржову операцію на пониження курсу російського рубля і заробив на цьому близько 1 млн рублів; після розголосу подав у відставку — 10.03.1893 звільнений з усіх державних посад, крім почесного членства у Державній раді.
Абаза був власником земель, маєтків і підприємств в Україні. 1858 неподалік містечка Шполи (тепер місто Черкаської обл.) заклав садибу: дендропарк і кам’яно-цегляний двоповерховий палац у стилі класицизму з елементами модернізму (тепер приміщення Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату). У Шполі Абаза власним коштом збудував кам’яну церкву (зруйнована у 1930-х) і відкрив першу в містечку початкову школу. У м. Одесі Абаза збудував палац у стилі еклектики (1856–1857, архітектор Л. Оттон), нині у ньому діє Одеський музей західного і східного мистецтва.
Цукровий завод Абази у Шполі наприкінці 19 ст. був одним із провідних підприємств галузі в Російській імперії. Абаза також зробив внесок у розвиток цегляної, борошномельної галузі, машинобудування в Україні.
Література
- Клименко А. В., Савельев А. Б. Оборотистый Абаза // Былое. 1993. № 9.
- Шилов Д. Н. Государственные деятели Российской империи: главы высших и центральных учреждений: 1802–1917. Санкт-Петербург : Дмитрий Буланин, 2002. 936 с.
- Федорченко В. И. Императорский дом. Выдающиеся сановники. Красноярск : Бонус, 2003. 672 с.
- Чичерин Б. Н. Воспоминания : в 2 т. Москва : Издательство им. Сабашниковых, 2010. Том 2: Московский универститет. Земство и Московская дума. 528 с.
- Данилов А. А. Краткий исторический словарь. Москва : Проспект, 2014. 250 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Онищенко А. М. Абаза, Олександр Агейович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абаза, Олександр Агейович (дата звернення: 27.04.2024).
