Абазин, Андрій
Абазин, Андрі́й (Абазинець; бл. 1655 — лютий 1703, Шаргород, тепер Україна) — військовий і політичний діяч, брацлавський полковник Правобережного Війська Запорозького в 1690–1703.
|
Абазин, Андрій | |
|---|---|
| Народження | 1655 (приблизно)«(приблизно)» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 1655. |
| Місце народження | невідомо |
| Смерть | 1703 |
| Місце смерті | Шаргород, Вінницька область, Україна |
| Напрями діяльності | політика, військова справа |
Життєпис
Очевидно, походив з Кавказу (Абазини). З 1670-х перебував на Запорозькій (Чортомлицькій) Січі.
Восени 1683 взяв участь у Віденській битві у складі об’єднаного польсько-австрійсько-німецького війська, що протистояло війську Османської імперії; відзначився в боях за фортеці Естерґом в Угорщині та Сецени у Словаччині.
1685 — учасник Буковинського походу великого коронного гетьмана С. Яблоновського. Після цього отримав універсал короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського на формування окремого козацького полку та розпочав колонізаційну діяльність на Правобережній Україні.
Протягом 1688–1698 у чині брацлавського (подільського) полковника Війська Запорозького брав участь у походах правобережного козацтва на турецько-татарські володіння в Північному Причорномор’ї (Буджак, Кизикермен, Очаків, Хаджибей та ін.).
Відзначився під час походу війська Речі Посполитої на Молдавське князівство 1691, а також у багатьох битвах з турецько-татарськими загонами на Західному Поділлі.
Частина козаків із полку Абазина протягом 1694–1695 входила до компутів (реєстрів) Правобережного Війська Запорозького, що фінансувалися Варшавою та Римом.
Разом із фастівським полковником С. Палієм очолив національно-визвольне повстання проти влади Корони Польської 1702–1704, яке сучасники називали «другою Хмельниччиною».
Наприкінці жовтня 1702 полки Абазина спільно з підрозділами С. Самуся здобули Немирів. У лютому 1703 під час бою з коронними військами під Ладижином на Вінничині Андрій Абазин був важко поранений, потрапив до полону і був страчений поляками.
Література
- Сергієнко Г. Я. Визвольний рух на Правобережній Україні в кінці XVII і на початку XVIII ст. Київ, 1963.
- Чухліб Т. В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.). Київ, 1996.
- Чухліб Т. В. Документи про фінансування козацьких полків Річчю Посполитою та Ватиканом у 80–90-х рр. XVII ст. // Український археографічний щорічник. Київ, Нью-Йорк, 2002. Вип. 7.
- Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663–1713). Київ, 2004.
- Чухліб Т. В. Самійло Іванович (Самусь) полковник та наказний гетьман правобережної частини Українського гетьманату // Істину встановлює суд історії: Збірник на пошану Ф. П. Шевченка. Київ, 2004. Т. 2.
- Андрій Абазин // Чухліб Т. В. Відень 1683: Україна-Русь у битві за «золоте яблуко» Європи. Київ, 2013.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чухліб Т. В. Абазин, Андрій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абазин, Андрій (дата звернення: 27.04.2024).
