Абат***
Аба́т*** (Abbé***, Abbé Trois-Étoiles) — псевдонім автора чи авторів низки французьких антиклерикальних романів, опублікованих у 1860–1870-х.
Переважає думка, що за псевдонімом Абат криється група авторів, на чолі якої стояли абати К. Муль, П. Ф. Жюнка і Ж. І. Мішон. Прибравши псевдонім, автори намагалися уникнути переслідувань.
У романах Абата викривалося ультрамонтанство (ідеологія, що визнавала необмежену владу Папи Римського) та обстоювалися ідеї галіканства: «Диявол», «Черниця» (обидва — 1864), «Єзуїт», «Монах» (обидва — 1865), «Сільський кюре», «Дух ультрамонтанства» (обидва — 1867), «Містики» (1869), «Таємниці єпископства» (1872).
Публікації романів передувала книга «Відродження Церкви» (1860) абата Ж. І. Мішона (1806–1881). У ній автор рекомендував Церкві повернутися до порядків часів перших християн: скасувати обов’язковий целібат священиків, проводити вибори єпископів, покласти край меркантильності священиків.
Деякі дослідники стверджують, що в романі «Диявол» (1864) абат Ж. І. Мішон описав свою історію та кохання до панни Емілі де Вар. Автором називають також французького письменника Л. Ульбаха (1822–1889), який, однак, стверджував, що романи написав Ж. І. Мішон.
Зміст книг Абата викладено російською мовою у праці І. С. Белюстина «Сільське духівництво у Франції» (1871).
Твори
- Le Premier des titres du chef actuel de la dynastie napoléonienne, ou la Providence et Napoléon III, étude philosophico-historique par l’abbé Trois-Étoiles [Edition de 1869]. — Paris: Chapitre. сom., 2014.
