Аббас, Ходжа (Кхваджа) Ахмад
Абба́с, Ходжа́ (Кхваджа́) Ахма́д (урду عباس احمد خواجہ, англ. Khwaja Ahmad Abbas, гінді ख़्वाजा अहमद अब्बास; 07.06.1914, м. Паніпат, тепер шт. Хар’яна, Індія — 31.05.1987, м. Бомбей, тепер Мумбай, шт. Магараштра, Індія) — письменник, журналіст, сценарист, режисер, громадський діяч.
Аббас, Ходжа (Кхваджа) Ахмад (ख़्वाजा अहमद अब्बास) | |
---|---|
Народження | 1914 |
Місце народження | Паніпат, Індія |
Смерть | 1987 |
Місце смерті | Мумбай, Індія |
Alma mater | Алігархський мусульманський університет, Алігарх |
Напрями діяльності | журналістика, кіномистецтво |
Життєпис
Навчався в Алігархському мусульманському університеті.
Починав творчу кар’єру як журналіст. Згодом, досягнувши значних успіхів у красному письменстві та кінематографі, не залишав журналістської та публіцистичної праці (зокрема, в 1960 опублікував книжку про М. Хрущова).
Писав мовами урду, гінді та англійською. Написав близько 200 оповідань мовою урду, які ввійшли до збірок «Дівчина» (1942), «Квіти шафрану» (1948), «Червоне і жовте» (1953), «Пшениця й троянда» (1955), «Вечір в Аудху» (1956), «Новий світ — нові люди» (1977) та ін.
Відомими є його англомовні романи й повісті: дилогія «Революція» (1954) та «Світ — моє село» (1973); «Чотири друга» (1977), «Скляні стіни» (1977), «Я не острів» (1977; експериментальна автобіографічна повість) та ін. Українською мовою перекладено романи «Син Індії» і «Завтра належить нам», новелу «Пан поліцейський інспектор»; перекладачі — В. Митрофанов, В. Андрушко, Е. Ржевуцька.
Писав також п’єси.
Започаткував неореалістичний напрям в індійському кіно. У сценаріях та фільмах звертався до важливих суспільно-політичних тем. Водночас фільми соціальної тематики Аббаса зберігають традиційну стилістику індійського кіномистецтва: музикальність, пісенність, численні танцювальні сцени тощо. Аббас розглядав пісню як культурну та естетичну особливість індійського кіно, яка надає йому національної самобутності. Володів студією «Найя сансар» у м. Бомбей, яка займалася виробництвом та прокатом фільмів. Як сценарист дебютував фільмом «Новий світ» (1941, режисер Н. Р. Ачар’я); як режисер і продюсер — стрічкою «Діти землі» (1946).
У фільмах Аббаса грали «зірки» індійського кіно: Р. Капур, його батько П. Капур і брат Ш. Капур, Нарґіс та ін., а також брала участь визначна виконавиця пісень Л. Манґешкар.
Працював також у документальному кіно.
Твори
Найвідоміші фільми Аббаса:
- «Бродяга» (1951, номінант на «Гран-прі» Каннського фестивалю) та «Пан 420» (1955), які є найкасовішими в історії індійського кіно;
- «Не спіть!» (1956);
- «Тисячі ночей на ложі з каменю» (1964);
- «Семеро індійців» та «Моє ім’я — клоун» (обидва — 1970);
- «Боббі» (1973) та ін.
1958 здійснив спільну індійсько-радянську постановку фільму «Ходіння за три моря» («Афанасій Нікітін», перший індійський широкоекранний фільм, співрежисер — В. Пронін, співсценарист — М. Смирнова; номінований на «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю).
Визнання
Учасник індійського національно-визвольного руху. Член Всесвітньої Ради Миру.
Нагороджений однією з найвищих урядових нагород Індії — Падма Шрі (1969).
Твори
- У к р. п е р е к л. — Син Індії. Київ, 1958 (перевид. 1974).
- Завтра належить нам. Київ, 1959.
- Пан поліцейський інспектор // Оповідання письменників Індії. Київ, 1981.
Література
- Інтерв’ю з Х. А. Аббасом: «Пишу книгу про М. С. Хрущова» // Всесвіт. 1960. № 4.
- Архипов У. М., Исмаилова Н. Р. Ходжа Ахмад Аббас. Ташкент, 1983.
- Рангунвалла Ф. Кино Индии: прошлое и настоящее. Панорама индийского кино / Пер. с англ. Москва, 1987.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Мороз Т. Д., Камишан С. В. Аббас, Ходжа (Кхваджа) Ахмад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аббас, Ходжа (Кхваджа) Ахмад (дата звернення: 27.04.2024).