Абдуллаєв, Мікаїл Гусейн огли
Абдулла́єв, Мікаї́л Гусе́йн огли́ (азерб. Abdullayev, Mikayıl Hüseyn oğlu; 19.12.1921, м. Баку, тепер Азербайджан — 21.08.2002, там само) — живописець, графік, народний художник СРСР (з 1963), заслужений діяч мистецтв АзРСР (1959), член Академії мистецтв СРСР (з 1988).
|
Абдуллаєв, Мікаїл Гусейн огли (Abdullayev, Mikayıl Hüseyn oğlu) | |
|---|---|
| Народження | 1921 |
| Місце народження | Баку, Азербайджан |
| Смерть | 2002 |
| Місце смерті | Баку, Азербайджан |
| Alma mater | Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (МДАХІ ім. В. І. Сурикова), Москва |
| Напрями діяльності | мистецтво образотворче, графіка (у мистецтві) |
Життєпис
1949 закінчив Московський художній інститут ім. В. Сурикова, де навчався у С. Герасимова.
З 1965 викладав в Азербайджанському інституті мистецтв ім. М. Алієва (тепер Азербайджанський державний університет культури і мистецтв).
Творчість
Працював у жанрі пейзажу, портрета, натюрморту та ін. У творчості поєднував традиції класичного живопису і національної особливості азербайджанського мистецтва. Відмітні риси творчого стилю М. Абдуллаєва — яскрава, насичена гама кольорів, декоративність, притаманна народному мистецтву. Долі людей різних поколінь, сільська праця, краса рідного краю були основними темами його картин. Ще студентом на Всесоюзній виставці у Москві (1947) представив картину «Вечір», де зобразив повернення до мирного життя у повоєнні роки.
Автор ліричних картин: «Вогні Мінгечаура» (1948), «Будівники щастя» (1951), триптиха «На полях Азербайджану» (1963–1965), картини «Великий поет Вагіф» (1968), диптиха «Дівчата-рисоводи» (1970). У картині «Радість» (1956) зобразив образ матері з дитиною в оточенні південної природи. Серед творів М. Абдуллаєва також портрети М. Ахундова, І. Ґанді, М. Горького, Р. Ґуттузо, А. Моравіа та ін.
1957–1960 М. Абдуллаєв створив цикл картин «Індійська серія», який був основною частиною його персональних виставок у Берліні (1966) та Лейпцигу (1967); за ці твори удостоєний Міжнародної премії ім. Дж. Неру (1970). Ілюстрував епос «Кітабі Деде-Коркут» (1956) і поему «Лейлі та Меджнун» Фізулі (1973). Оформив станцію метро «Нізамі» в Баку (1973–1976).
Картини М. Абдуллаєва експонувалися на персональних виставках у Делі, Мадриді, Мілані, Кіото та інших містах, зберігаються у Третьяковській галереї (Москва, РФ), Дрезденській галереї (ФРН), інших музеях.
Нагороджений радянським орденом Леніна (1959), азербайджанським орденом Незалежності (1997), іншими відзнаками. Державна премія АзРСР (1974).
Твори
- Глазами бакинца. Баку : Детюниздат, 1962. 140 с.
- Мои заметки. Баку : Ишыг, 1988. 148 с.
Література
- Габибов Н. Микаил Гусейн оглы Абдуллаев: статьи о творчестве художника и репродукции произведений. Москва : Советский художник, 1956. 73 с.
- Габибов Н. Микаил Абдуллаев. Москва : Изобразительное искусство, 1969. 158 с.
- Микаил Абдуллаев, народный художник СССР, член-корреспондент Академии художеств СССР: Каталог. Москва : Советский художник, 1973.
- Соловьёв В. Д. Русские художники ХVIII–ХХ веков. 3-е изд., доп. и испр. Москва : Эксперт-клуб, 2005. 1022 с.
- Rafiqqızı N. Öz Pikassomuz — Mikayıl Abdullayev // Olaylar. 2010. S. 12. URL: http://www.anl.az/down/meqale/olaylar/2010/noyabr/140868.htm
