Абельсон, Філіп Гауґе
А́бельсон, Фі́ліп Га́уґе (англ. Abelson, Philip Hauge; 27.04.1913, м. Такома, шт. Вашингтон, США — 01.08.2004, м. Бетесда, шт. Меріленд, США) — фізик і геохімік, член Національної академії наук США (з 1959).
|
Абельсон, Філіп Гауґе (Abelson, Philip Hauge) | |
|---|---|
| Народження | 1913 |
| Місце народження | Такома, Вашингтон (штат), Сполучені Штати Америки |
| Смерть | 2004 |
| Місце смерті | Бетесда, Меріленд, Сполучені Штати Америки |
| Alma mater | Вашингтонський університет |
| Напрями діяльності | фізика, геохімія, біофізика, мікробіологія |
Життєпис
1935 закінчив коледж штату Вашингтон (тепер Вашингтонський університет). У 1939 отримав кандидата наук з ядерної фізики в Каліфорнійському університеті у Берклі. Впродовж 1939–1978 (за винятком 1941–1946) працював у Технологічному інституті Карнеґі (тепер Карнегі-Меллон університет): 1953–1971 — директор геофізичної лабораторії, 1971–1978 — президент цього закладу. 1972–1976 — Президент міжнародного союзу геологічних наук. Під час Другої світової війни працював у Дослідницькій лабораторіії Військово-морського флоту США (англ. United States Naval Research Laboratory; NRL).
Діяльність
Комплексно досліджував проблеми ядерної фізики, ядерної хімії, біофізики, органічної геохімії і мікробіології; розробляв також питання виникнення життя. Має роботи з вивчення процесів біосинтезу в мікроорганізмах, займався виділенням амінокислот зі скам’янілостей і гірських порід. Разом з Е. Макмілланом є піонером вивчення трансуранових елементів: 1940 вони відкрили перший трансурановий елемент — нептуній. Абельсон запропонував метод термодифузії для розділення ізотопів урану; незалежно від інших виділив чистий уран-235 і довів, що він ділиться повільними нейтронами (1940).
Відзнаки
Нагороджений медаллю ім. Дж. Прістлі (1973), премією ім. Калінґи (1973) та ін.
Праці
- Cleavage of the uranium nucleus // Phys. Rev. 1939. Vol. 55. No. 4.
- Paleobiochemistry // Scientific American. 1965. Vol. 195. No. 1.
- Energy for tomorrow. Seattle, 1975; Need for enhanced nuclear safeguards // Science. 1994. Vol. 263. No. 5153.
Література
- Храмов Ю. А. История физики. Киев: Феникс, 2006. 1176 с.
