Абоський мир
Або́ський мир — договір між Російською імперією (тепер РФ) та Швецією, підписаний в м. Або (нині м. Турку, Фінляндія) 18.08.1743, який підтвердив поразку Швеції у російсько-шведській війні 1741–1743.
На переговорах, що розпочалися 23.01.1743, Російську імперію представляли генерал-аншеф О. Румянцев і генерал-інженер І. Люберас, Швецію — барон Г. Седеркрейц і колишній посланник у м. Санкт-Петербурзі Е. фон Нолькен. Російська імперія вимагала обрання спадкоємцем шведського престолу Любецького князя-єпископа Адольфа Фредеріка — двоюрідного дядька великого князя російського Петра Федоровича (Петро ІІІ). Під загрозою втрати всієї території Фінляндії шведська сторона пристала на вимоги Російської імперії.
16.06.1743 був укладений «вірчий акт» з чотирьох пунктів, відомий як Абоський прелімінарний мирний договір, який підтвердив спадкоємні права Адольфа Фредеріка на шведський престол і водночас зобов’язання Російської імперії повернути Швеції більшу частину Фінляндії.
Підсумковий Абоський мир складався з преамбули та 21 статті. Окрім підтвердження умов Ніштадтського миру 1721, цей договір закріпив за Російською імперією частину Фінляндії до р. Кюмене. У підсумку лінія кордону була відсунута від м. Санкт-Петербурга; Російська імперія зміцнила оборону своїх північно-західних кордонів і провідні позиції на Балтійському морі.
Література
- История дипломатии: В 5 т. Москва, 1959–1979.
- Маныкин А. С. Новая и новейшая история стран Западной Европы и Америки. Москва, 2004.
- Кузьмін О. С. Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки. Житомир, 2011.
- Акунін О. С. Нова історія країн Західної Європи та Північної Америки (1492–1918 рр.). Миколаїв, 2013.
