Абрамович, Дмитро Іванович (історик)

Абрамо́вич, Дмитро́ Іва́нович

Абрамо́вич, Дмитро́ Іва́нович (07.08.1873, м. Гулевичі, тепер с. Гулівка Ковельського району Волинської обл., Україна — 04.03.1955, м. Вільнюс, Литва) — історик літератури й мови, член-кореспондент РАН (1921, від 1925 — АН СРСР).

Абрамович, Дмитро Іванович (історик)

Народження 1873
Місце народження Гулівка, Ковельський район, Волинська область, Україна
Смерть 1955
Місце смерті Вільнюс, Литва
Alma mater Санкт-Петербурзька духовна академія, Санкт-Петербург
Напрями діяльності літературознавство

Життєпис

Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію (1897). Від 1903 очолював у ній кафедру російської та старослов’янської мов, 1909 — звільнений через «неблагонадійність».

Викладав історію російської літератури та мови, старослов’янську мову, палеографію на Вищих жіночих курсах Петроградського університету.

Згодом професор Ленінградського університету, Смоленського педагогічного інституту, після Другої світової війни — Вільнюського університету.

Діяльність

Досліджував історію української літератури та літератур східних слов’ян від часів Київської держави до 19 ст., діяльність Д. Туптала.

Працював над історичною хрестоматією української мови, готував до видання київські «Глаголичні листки».

Головна праця «Дослідження про Києво-Печерський патерик як історико-літературну пам’ятку» («Исследование о Киево-Печерском Патерике как историко-литературном памятнике»; 1903), за оцінкою І. Франка, «являється дуже пильним та старанним зводом усього того, що досі було зроблено для вияснення літературної історії та історичної вартості Києво-Печерського Патерика».

Автор праці «До питання про обсяг і характер літературної діяльності Нестора-літописця» («К вопросу об объеме и характере литературной деятельности Нестора-летописца»; 1902).

Незважаючи на відірваність від України, охоче співпрацював із ВУАН. У її серії «Пам’ятки мови та письменства давньої України» здійснив наукове видання «Києво-Печерського Патерика» 2-ї редакції, упорядкованої ченцем Касіяном (1462), за рукописом Києво-Печерської лаври 1553–1554 (1930).

Вивчав листування М. Костомарова та М. Драгоманова.

Праці

  • З листування М. І. Костомарова з графинею А. Д. Блудовою // Україна. Київ, 1926. Кн. 5.
  • З листування М. П. Драгоманова з О. С. Суворіним // Україна. Київ, 1927. Кн. 4.
  • Літописні джерела Четьїх-Міней Дмитра Ростовського // Зап. істор. секції ВУАН. Київ, 1929. Т. 32.
  • До питання про джерела «Ізборника» Святослава 1076 р. // Наук. зб. Ленінгр. т-ва дослідників укр. історії, письменства та мови. Київ, 1929.
  • З новіших праць про «Слово о полку Ігоревім» // Наук. зб. Ленінгр. т-ва дослідників укр. історії, письменства та мови.Київ, 1929.

Література

  1. Берков П. Н. Хронологический список печатных работ чл.-корр. АН СССР Д. И. Абрамовича (1873–1955) и лит-ры о нем // Тр. отдела древнерус. лит-ры Ин-та русской лит-ры. 1956. № 12.
  2. Плахонін А. Г. Абрамович Дмитро Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наук. думка, 2003. Т. 1 : А — В. С. 11.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶