Абраґам, Анатоль

Абраґа́м, Анатоль (фр. Abragam, Anatole; 15.12.1914, с. Грива-Семгаллен, тепер район м. Даугавпілса, Латвія — 08.06.2011, м. Париж, Франція) — фізик, член французької АН (з 1973), член АН США (з 1977), Лондонського королівського товариства (з 1983), РАН (з 1999), почесний доктор університетів Кента (з 1967), Оксфорда (з 1976) та ін.

Абраґам, Анатоль (Abragam, Anatole)
Народження	1914
Місце народження	Даугавпілс
Смерть	2011
Місце смерті	Париж
Напрями діяльності	фізика

Життєпис

Народився у сім’ї підприємця, батько був хазяїном фабрики ґудзиків. 1925 родина емігрувала до Франції. Під час Другої світової війни брав участь у Русі опору.

Закінчив 1947 Вищу школу електрики (м. Париж). Працював з 1947 у Комісаріаті атомної енергії: директор з фізичних досліджень (з 1965), директор з наукових досліджень (з 1971). Професор кафедри атомного магнетизму в Коллеж де Франс (1960–85). Президент Французького фізичного товариства (з 1967), віце-президент Міжнародного союзу фізики (з 1975).

Наукова діяльність

Здійснив дослідження в галузі атомного магнетизму і фізики твердого тіла, серед яких розробка магнітометра для вимірювання магнітного поля Землі. Відкрив ядерний антиферомагнетизм і ядерну прецесію нейтронів. 1951 запропонував інтерпретацію структури спектральних ліній.

Автор восьми монографій та низки статей, присвячених дослідженням у галузі магнетизму і фізики твердого тіла, зокрема ядерного магнетизму, магнітного резонансу, поляризації ядер, гамма-резонансної спектроскопії твердого тіла. Цикл праць Абрагама почався з розробки методу динамічної поляризації ядер і завершився відкриттям ядерних феро- і антиферомагнетиків. У дослідженнях Абрагама тісно пов’язані теорія та експеримент. Серед праць: «Роздуми фізика» (1983), «Фізика передусім» (1987) та ін., написав також мемуари.

Відзнаки

Командор ордена Почесного легіону. Нагороджений медаллю Лоренца (1982), Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова (1995) та іншими відзнаками.

Праці

The Principles of Nuclear Magnetism. Oxford, 1961.
Réflexions d’un physicien. Paris, 1983.
Р о с. п е р е к л. — Ядерный магнетизм. Москва, 1963.
Электронный парамагнитный резонанс переходных ионов. Москва, 1972–1973 (у співавт.).
Ядерный магнетизм: порядок и беспорядок. Москва, 1984 (у співавт.).
Время вспять, или Физик, физик, где ты был. Москва, 1991.

Література

Goldman M. Hommage а Anatole Abragam // Reflets de la physique, 2011. № 26. Оctobre.
Haroche S. Professeurs disparus, Anatole Abragam // Journal du Collège de France. 2012. № 33.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Абраґам, Анатоль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абраґам, Анатоль (дата звернення: 27.04.2024).