Абсорбер
Абсо́рбер (від лат. absorbere — поглинати) — пристрій для здійснення абсорбції.
В основі конструкції абсорбера — металева колона або інша видовжена посудина.
Розрізняють тарілчасті та насадкові абсорбери.
У тарілчастих абсорберах газова суміш, що містить речовини, які потрібно вилучити, рухається крізь шар рідкого абсорбенту знизу вгору. Абсорбент штучного чи природного походження стікає з тарілки на тарілку переливними трубками, утворюючи з капілярів або кристалічних ґраток розвинену поверхню, яка поглинає речовини з газів і рідин.
Насадкові абсорбери обладнують горизонтальними ґратками, на яких розміщують кілька шарів насадок (коксу або металевих чи керамічних кілець); ними назустріч газовій суміші стікає абсорбент.
Оскільки процес абсорбції починається на поверхні поділу фаз, то абсорбер має забезпечувати максимальну поверхню контакту газової, рідкої і твердої фаз. За способами утворення цієї поверхні тарілчасті й насадкові абсорбери поділяють на чотири групи:
- поверхневі;
- розпилювальні;
- барботажні;
- пінні.
- У поверхневих абсорберах поверхня абсорбції — дзеркало рідини. Для таких абсорберів характерна фіксована поверхня контакту, що визначається геометрією будови елементів абсорбера.
- У розпилювальних абсорберах поверхня контакту утворюється внаслідок розпилення рідини на дрібні краплі в масі газу й залежить від гідродинамічного режиму (витрат рідини). До найпростішого абсорбера цього типу можна віднести різні системи пиловловлювання у гірничих виробках, де використовують розпилені водні розчини поверхнево-активних речовин. Основні види розпилювачів: форсункові, швидкісні прямоточні, механічні (обертальні).
- У барботажних абсорберах поверхня контакту визначається гідродинамічним режимом (витратами газу та рідини).
- У пінних абсорберах поверхня контакту виникає під час пропускання газу знизу вгору крізь рідину зі швидкістю, за якої напір газу врівноважує масу рідини. Унаслідок цього рідина зависає в потоці газу й утворює з ним шар динамічної піни, що швидко рухається впереміш із бульбашками газу.
Абсорбери застосовують найширше у хімічній промисловості та металургії.
Література
- Рамм В. М. Абсорбция газов. Изд. 2-е, перераб. и доп. Москва : Химия, 1976. 656 с.
- Мала гірнича енциклопедія у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Костржицький А. І. та ін. Фізична та колоїдна хімія. Київ : Центр учбової літератури. 2008. 496 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Торопчинова К. Л. Абсорбер // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абсорбер (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.11.2017
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
