Авалон
Авало́н, Авалло́н (лат. insula Avallonis, брет. inis afalon — острів яблунь, від ірл. abal, валл. afal — яблуко) — у кельтській міфології — потойбічний світ, «острів блаженних», розташований на далеких Західних островах, ізольоване місце, де зупинився час, панують вічна молодість, здоров’я і достаток.
За легендами, сюди потрапляють герої після смерті.
Розповідь про Авалон є частиною епосу про короля Артура. На Авалоні викували меч Ескалібур. Сюди фея Моргана привезла на кораблі смертельно пораненого в битві при Камлані Артура. Авалон — місце поховання короля Артура, хоча, за легендою, він має ще повернутися, щоб взяти участь у битві за святий Грааль.
Уперше Авалон згадується Гальфрідом Монмутським (англійським хроністом 12 ст.) в «Історії королів Британії» («Historia regum Britanniae»; 1135–1138). Однак ще Пліній Старший у «Природничій історії» (77 н. е.) згадував про таємничий острів Аваллус, звідки привозили амбру, речовину, що, як вважалося, має надприродне походження.
У 12 ст. місце розташування Авалона монастирські легенди пов’язували з абатством Гластонбері (графство Сомерсетшир, Велика Британія). На пагорбі неподалік нібито була знайдена могила короля Артура. Раніше цей пагорб оточували болота, тому за часів Середньовіччя він нагадував острів.
За іншими версіями, Авалон розташований на озері Лох-Ломонд у Шотландії чи асоціювався з однойменним півостровом у Велсі, де за кельтськими дохристиянськими уявленнями була «країна блаженства».
Література
- Горбачевська І. I. Артуріана // Питання літературознавства. 2000. Вип. 7. С. 138-144.
- Карнаух А. Л. Авалон, готская история. Днепропетровск : Академия истории, 2010. 275 c.
- Акройд П. Король Артур и рыцари Круглого стола / пересказ П. Акройда; Пер. с англ. Москва : Альпина нон-фикшн, 2013. 418 c.
- Phillips G. The Lost Tomb of King Arthur: The Search for Camelot and the Isle of Avalon.Rochester : Bear & Company, 2016. 304 p.
