Авенаріус, Ріхард Генріх Людвіг
Авена́ріус, Рі́хард Генріх Людвіг (нім. Avenarius, Rihard Heinrih Ludwig; 19.11.1843, м. Париж, Франція — 18.08.1896, м. Цюрих, Швейцарія) — філософ, один із засновників емпіріокритицизму (разом із Е. Махом), представник другої історичної форми позитивізму.
|
Авенаріус, Ріхард Генріх Людвіг (Avenarius, Rihard Heinrih Ludwig) | |
|---|---|
| Народження | 1843 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Смерть | 1896 |
| Місце смерті | Цюрих, Швейцарія |
| Напрями діяльності | філософія |
| Традиція/школа | емпіріокритицизм |
Життєпис
Освіту здобув у Лейпцигу та Берліні. Із 1877 спільно з В. Вундтом видавав «Щоквартальник наукової філософії» («Vierteljahrsschrift für wissenschaftliche Philosophie»). З 1876 — приват-доцент Лейпцизького університету. З 1877 і до кінця життя викладав індуктивну філософію в Цюрихському університеті.
Мав на меті здійснити ревізію всіх існуючих учень та розробити філософію як строгу науку на кшталт природознавчих дисциплін. Таким підходом, на думку Авенаріуса, є еміпріокритицизм («критика досвіду»). Він пропонував повернутися до «природного поняття про світ». Стверджував, що існують індивіди, складники навколишнього середовища, а також актуальні стосунки між ними («закон життєвого ряду»). Відкидаючи протиставлення матеріалізму та ідеалізму, за основу пізнання приймав не мислення чи матерію, не суб’єкт чи об’єкт, а досвід. Авенаріус тлумачив цю категорію широко: людина здобуває досвід, коли сприймає предмети, образи, осмислює ідеї, судження, оцінки, думає, уявляє, мріє тощо. Авенаріус певен: немає об’єктивної реальності, яка існує поза і незалежно від свідомості — реальність існує тільки у зв’язку із суб’єктом, який її пізнає. Це дало йому змогу сформулювати вчення про «принципову координацію»: «без суб’єкта немає об’єкта і без об’єкта немає суб’єкта». Для Авенаріуса будь-яке висловлювання — досвід, а сукупність даних досвіду і найголовніше — відчуттів від них, є світом. Авенаріус пропонував критично дивитися на твердження. Критика досвіду — це очищення його від різноманітних фантазій, міфологічних уявлень, традиційних філософських категорій, таких як матерія, дух, необхідність, причинність, субстанційність тощо, оскільки вони не містяться в досвіді, а є привнесеними домішками, внаслідок чого уявлення про світ спотворюється. Щоправда, Авенаріус згодом дійшов висновку, що досягнути «абсолютно чистого» досвіду неможливо. Згідно з Авенаріусом, пізнання відбувається за принципом «економії мислення»: людина, пристосовуючись до середовища та осмислюючи оточуючі реалії, прагне досягнути максимального результату, докладаючи найменших зусиль.
Праці
- Філософія як мислення про світ за принципом найменшої витрати сил (1876).
- Критика чистого досвіду (в 2 т., 1888–1890).
- Людське поняття про світ (1891).
- Про предмет психології (1891) та ін.
Література
- Зотов А. Ф. Современная западная философия. 2-е изд., испр. Москва: Высш. шк., 2005. 781 с.
- Стелин В. С. Философия науки. Общие проблемы. Москва: Гардарики, 2006. 384 с.
- Матюшко Б. К. Емпіріокритицизм як філософська основа мовознавства Володимира Лесевича // Актуальні проблеми філософії та соціології. 2016. Вип. 12. С. 82-86.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Купчик Я. І. Авенаріус, Ріхард Генріх Людвіг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авенаріус, Ріхард Генріх Людвіг (дата звернення: 28.04.2024).
