Австралопітекові
Австралопіте́кові — еволюційна група в ранзі підродини (Australopithecinae) або підтриби (Australopitecina) викопних людиноподібних мавп, головною ознакою яких було прямоходіння.
Зміст
Характеристика
Передні кінцівки австралопітекових не слугували для опори тіла, а скелет не був пристосований для ходіння на двох ногах. Австралопітекові мали досить великий головний мозок — від 350 до 600 см³, зріст — 1,2–1,5 м і масу тіла — 30–55 кг.
Місце в еволюції людини
Австлалопітекових можна вважати як мавпами, так і стародавніми людьми. Австралопітекових вважають еволюційними попередниками людини.
Таксономічна структура
Таксономія групи досить суперечлива, адже й досі не існує єдиного погляду на обсяг групи, кількість видів та їх родову приналежність. За визнаною класифікацією, вона включає три роди: Ardipithecus, Australopithecus, Paranthropus, до яких належать 11 видів.
Хронологія
Хронологія існування групи — від верхнього міоцену до пліоцену в діапазоні від 7,0 до 0,9 млн років.
Відповідно виділяють три історичні групи:
- а) ранні австралопітекові (Australopithecus anamensis, Sahelanthropus tchadensis, Orrorin tugenensis і Ardipithecus ramidus);
- б) грацильні австралопітекові — із субтильною статурою (Australopithecus afarensis, Australopithecus bahrelghazali, Australopithecus africanus, Australopithecus garhi, Australopithecus sediba і Kenyanthropus platyops);
- в) робустні, або масивні, австралопітекові (Paranthropus aethiopicus, Paranthropus boisei і Paranthropus robustus).
Ранні австралопітекові існували в період від 7 до 3,8 млн років тому; грацильні австралопітекові — від 1,8 до 3,9 млн років тому; робустні — від 0,9 до 2,6 млн років тому.
Спосіб життя
Австралопітекові не вміли виробляти знаряддя праці; учені припускають, що вони використовували різноманітні підручні засоби: каміння, дерево, кістки.
Література
- Рогинский Я. Я., Левин М. Г. Основы антропологии. Изд. 3. Москва : Высшая школа, 1978. 528 c.
- Дробышевский С. В. Предшественники. Предки? Москва, Чита : Издательство Читинского государственного технического института, 2002. Ч. I «Австралопитеки», Ч. II «Ранние Homo».
- Робертс Э. Происхождение человека: эволюция. Москва : АСТ, 2011. 256 с.
- Дробышевский С. В. Австралопитековые // Антропогенез. URL: http://antropogenez.ru/zveno-single/53/
Автор
Покликання на цю статтю: Межжерін С. В. Австралопітекові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Австралопітекові (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
