Автоматизм у фізіології
Автоматизм у фізіології (від грец. αὐτόματισμος — самочинне діяння) — ритмічна активність клітин, тканин або органів, спричинена дією збудника, що міститься в них самих. Проявами автоматизму є ритмічні скорочення відрізків кишки, серця (навіть після видалення їх з організму), коливання війок епітеліальних клітин, рух протоплазми в клітинах рослин тощо. Автоматизм зумовлюється циклічністю процесів обміну речовин у клітинах або періодичною зміною їх збудливості. У деяких органах (наприклад, у серці) така періодичність властива спеціальним утворам — так званим водіям ритму, які спонукають орган до ритмічної діяльності. Іноді термін «автоматизм» вживають для позначення стереотипних, закріплених умовно-рефлекторних або ритмічних природжених рухів, але такий автоматизм зумовлюється періодичною дією утворів спинного та головного мозку, розміщених поза органами руху.
Література
- Ноздрачев А. Д. Физиология вегетативной нервной системы. Ленинград : Медицина, 1983. 296 с.
- Анатомия и физиология проводящей системы сердца // Клиническая аритмология. Москва : МЕДПРАКТИКА-М, 2009. С. 35–41.
- Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. и др. Физиология человека: В 3 т. / Пер. с англ. Москва : Мир, 2010. Т. 1. 323 с.
Автор
Покликання на цю статтю: Автоматизм у фізіології // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Автоматизм у фізіології (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів