Авторська школа
А́вторська шко́ла — інноваційний, експериментальний навчально-виховний заклад, в якому реалізується оригінальна педагогічна концепція під керівництвом її автора (авторів).
Ознаки авторської школи: а) інноваційність та концептуальність навчально-виховного процесу — в моделі авторської школи використовуються ті чи ті філософські, психічні, соціально-педагогічні ідеї, на основі яких побудований освітній простір; б) альтернативність — авторська школа має унікальну філософію і місію, логіку навчально-виховного процесу, що кардинально відрізняє її від традиційних масових шкіл; в) функціонування авторської школи як пізнавально-розвивального дидактичного середовища, чутливого до особистості учня; г) соціально-педагогічна доцільність — відповідність завдань школи соціальному замовленню, а компетенцій випускника — вимогам сучасного життя; ґ) злагодженість роботи педколективу внаслідок того, що педагоги поділяють авторську концепцію, мають відповідні професійно-особистісні особливості та ідентифікують себе із системою сформованих в школі цінностей; д) ставлення до учнів та їхніх батьків як до суб’єктів реалізації авторської концепції; е) стабільно стійкі і тривалі позитивні результати діяльності.
Авторські школи відомі за іменами їхніх творців («школа М. Гузика», «школа І. Ткаченка», «школа О. Захаренка», «школа М. Щетиніна») або за узагальненими назвами філософських, соціальних, психо-педагогічних ідей, які втілюються в авторських школах («школа-родина», «школа віри», «школа діалогу культур», «школа розуміння», «школа мислення»).
Усі оригінальні й експериментальні навчально-виховні заклади в історії педагогіки (І. Песталоцці, С. Френе, Я. Корчака, С. Шацького, А. Макаренка; М. Монтессорі, Л. Толстого, В. Сороки-Росинського, В. Сухомлинського та ін.) були авторські школи. У СРСР авторські школи виникли в 1980-х, коли змінилася соціально-культурна й економічна ситуація: розпочався відхід від ідеологічних установок адміністративно-командної системи управління освітою, децентралізація, переборення однотипності освітніх закладів та ін., а педагоги отримали можливість реалізувати власні ідеї. Сучасна авторська школа виникає найчастіше на базі звичайної школи, в якій глибоко модернізують одну чи кілька базових функцій. Авторські новоутворення проходять обов’язкові науково-експериментальні дослідження, що є підставою для отримання закладом статусу експериментального майданчика («експериментальна. школа»). У сучасному освітньому просторі України широко відомі здобутки авторської школи М. Гузика, А. Сологуба, М. Чумарної, Л. Терещенко, Н. Гонтаровської, Я. Овсієнко та ін.
Література
- Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ, 1997.
- Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. Москва, 1998.
- Педагогічний словник. Київ, 2001.
- Сорока Г. І. Сучасні виховні системи та технології. Харків, 2002.
