Автохтони у біології
Автохто́ни у біології (від грец. αύτόχϑων — місцевий, корінний), аборигени — споконвічні, корінні мешканці певної місцевості; види, роди, родини, що виникли, еволюціонували й досі поширені в межах певної території (акваторії), або населяють її настільки давно, що вже неможливо впевнено визначити місце походження цих видів. Автохтонні таксони формують регіональні особливості фауни і флори. Типовими автохтонами Австралії є качконіс та евкаліпт; Південної Америки — комахоїди, лінивці, дика картопля і томати; помірної зони Євразії — бурий ведмідь, лось європейський і модрини. Поняття «автохтони» також застосовують щодо порід або сортів, виведених людиною в певній місцевості. До автохтонних порід, зокрема, належить сіра українська худоба — порода м’ясна-молочного та робочого призначення.
Див. також
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Межжерін С. В. Автохтони у біології // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Автохтони у біології (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.01.2018
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів