Авілов, Микола Вікторович

Аві́лов, Мико́ла Ві́кторович (06.08.1948, м. Одеса) — спортсмен, легкоатлет (десятиборство), тренер, заслужений майстер спорту.

Авілов, Микола Вікторович
Народження	1948
Місце народження	Одеса
Напрями діяльності	спорт, атлетика легка

Життєпис

Тренувався і виступав за «Динамо» (Одеса), вихованець тренера В. Кацмана.

З 1964 — член юнацької збірної СРСР з багатоборства. Закінчив юридичний факультет Одеського державного університету.

У 1968 на Іграх ХІХ Олімпіади у Мехіко зайняв четверте місце. Чемпіон Ігор XX Олімпіади (Мюнхен; 1972) з новим світовим рекордом — 8454 очки, бронзовий призер Ігор XXІ Олімпіади (Монреаль; 1976).

1975–1976 — чемпіон СРСР з багатоборства.

Не пройшов відбір на Ігри ХХІІ Олімпіади у Москві (1980), завершив спортивну кар’єру і став тренером.

Працював наставником, як в Україні, так і за її межами (Ірак, Китай, Єгипет, Сейшельські острови).

Працює у відділенні Одеської обласної федерації легкої атлетики.

Депутат Одеської обласної ради (з 2015).

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1972, 1976), медаллю «За трудову відзнаку», Грамотою Президії Верховної Ради СРСР (1976).

1974 про нього знято документальний фільм «Два дні Миколи Авілова» (режисер Е. Даргольц).

Праці

• Десятиборці. Київ, 1980.

Література

1. Башкатов А. В. Н. Авилов. Москва, 1974.
2. Малов В. И. Сто великих Олимпийских чемпионов. Москва, 2006.

Автор ВУЕ

В. І. Бобровник

Покликання на цю статтю: Бобровник В. І. Авілов, Микола Вікторович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Авілов, Микола Вікторович (дата звернення: 27.04.2024).