Авілов, Михайло Іванович
Аві́лов, Миха́йло Іва́нович ( рос. Авилов, Михаил Иванович; 18.09.1882, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 14.04.1954, м. Санкт-Петербург, РФ) — живописець батального та історичного жанру, член Академії мистецтв СРСР (з 1947), народний художник РРФСР (з 1953).
|
Авілов, Михайло Іванович | |
|---|---|
| Народження | 1882 |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Росія |
| Смерть | 1954 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Росія |
| Напрями діяльності | мистецтво образотворче, живопис |
Життєпис
З 1893 навчався у Рисувальній школі «Товариства заохочення мистецтв» (м. Санкт-Петербург). 1903 почав відвідувати студію гравера-офортиста Л. Дмитрієва-Кавказького, але граверною справою не захопився і став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв, де навчався у майстерні Ф. Рубо — художника-баталіста, засновника російської школи панорамного живопису. З 1910 М. Авілов продовжив навчання у класі майстра батального та анімалістичного жанрів українського походження М. Самокиша. Під час навчання М. Авілов брав участь у виставках Академії мистецтв і Товариства ім. А. Куїнджі. 1913 М. Авілов закінчив Академію мистецтв, отримавши звання художника за історичне полотно «Царевич на прогулянці».
1914 з початком Першої світової війни М. Авілов пішов добровольцем до армії. На фронті М. Авілов у вільні хвилини робив замальовки («Артилерійський обстріл спостережного пункту неприятеля»; 1914–1917 та ін.), які публікував у ілюстрованому петербурзькому журналі «Ніва» та «Сонце Росії». Після революції 1917 М. Авілов виїхав до Сибіру, співпрацював з видавництвами, театрами, викладав у художніх школах Тюмені, м. Іркутська, м. Барнаула.
1921 повернувся до м. Петрограда й викладав спочатку в школі Товариства заохочення мистецтв, а потім в Академії мистецтв. 1922–1930 викладав у Художньо-промисловому технікумі (тепер Санкт-Петербурзьке художнє училище ім. М. Реріха. З 1923 М. Авілов — член Асоціації художників революційної Росії.
У 1920-ті М. Авілов написав низку картин: полотно «Тарас Бульба з синами» (1922), кілька історичних полотен («Робітники привозять Пугачову гармати»; 1924) та картин на тематику громадянської війни 1918–1922 («Роззброєння частин колчаківської армії», «Сибірські партизани», обидві — 1926; «Прорив польського фронту Першою кінною армією в 1920 році», 1928). Водночас М. Авілов активно працював у галузі книжкової графіки та плакату.
У 1930-ті М. Авілов писав історичні та батальні полотна («Взяття станції Касторна», 1930; «Танки на маневруванні», 1934), разом з колективом художників брав участь у створенні панорами «Штурм Перекопу» (1934–1940), основні експонати якої були втрачені під час евакуації музейних зібрань Сімферополя у жовтні 1941. Під час нападу гітлерівської Німеччини на СРСР до грудня 1941 М. Авілов перебував у блокадному Ленінграді, потім потрапив до евакуації. У найзапекліші дні війни розпочав писати монументальне патріотичне полотно «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943). За цю роботу в 1946 М. Авілов отримав Державну (тоді Сталінську) премію першого ступеня.
У післявоєнний час репродукція роботи М. Авілова включалась до шкільних підручників. Крім історичних та батальних робіт, у творчому спадку М. Авілова є низка анімалістичних, пейзажних, жанрових композицій («Міст», «Вершник», «Московська трійка», «Кінь, запряжений в санчата», «Пермська баба» та ін.), які демонструють широту творчого обдарування художника та різноманітність творчих й художніх прийомів. З 1947 до кінця життя М. Авілов викладав у ленінградському Інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Репіна.
Був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора (1941) та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
Роботи М. Авілова зберігаються у багатьох музеях (Третьяковській галереї, Державної музеї історії мистецтв ім. О. Пушкіна, Російському музеї, Музеї Червоної армії, Пермській картинній галереї, Іркутському обласному художньому музеї) та громадських і приватних колекціях. Твори М. Авілова мають у своїх зібраннях і деякі українські музеї, зокрема, Дніпропетровський художній музей, Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького, Миколаївський художній музей ім. В. Верещагіна.
Література
- Бродский В. М. И. Авилов. Москва, 1956.
- Фатьянов А. Д. Иркутские сокровища. — Иркутск, 1985.
