Ага-реакція
А́га-реа́кція — ефект научіння у вигляді інсайту, озаріння, вперше описаний В. Келером у 1917 році на ґрунті експериментів із шимпанзе. Суперечить популярній тоді біхевіористичній теорії Е. Торндайка, відповідно до якої научіння відбувається у результаті поступового процесу, який складається з «проб і помилок». Ілюструє антропоморфічну інтерпретацію Келером поведінки шимпанзе, відповідно до якої тварина «осмислює», як саме має вчинити. Ця інтерпретація була критично сприйнята І. П. Павловим.
Інсайт (від англ. insight — проникливість, інтуїція, розуміння) загалом тлумачиться як розуміння або розв’язування проблеми шляхом мисленнєвого схоплення (синтезу) найважливіших елементів та відношень. Раніше неоформлена і неструктурована ситуація може бути без зовнішнього маніпулювання піддана самоконтролю з боку тварини, на ґрунті її образної пам’яті. Ага-реакція звичайно відбувається на фоні помітного гальмування загальної рухової та маніпулятивної активності тварини.
Інсайт — структурна дія, процес згорнутої мисленнєвої діяльності з пошуком одного з варіантів розв’язку. Специфічна характеристика інсайту тварини — його швидкий і неусвідомлений характер аналогічно «евриці», «озарінню», «здогадці» — мисленнєвим актам, які трапляються у творчій діяльності людини.
Ага-реакція у людини має вигляд емоційної реакції, що виражена мимовільним словом, частіше вигуком, мімікою або пантомімікою, на знайдене творче вирішення завдання, раптове розуміння ситуації тощо. Пов’язана з інтуїцією як згорнутим і не завжди усвідомленим механізмом розв’язування проблем. Супроводжується ага-переживанням, тобто приємним чуттєвим фоном, який виникає в результаті знайденого розв’язку.
Література
- Павловские клинические среды: стенограммы заседаний в нервной и психиатрической клиниках. Москва, Ленинград, 1949.
- Фирсов Л. А., Чиженков А. М. Эволюция интеллекта. Санкт-Петербург, 2004.
- Майерс Д. Интуиция. Санкт-Петербург, 2012.
