Агентства Європейського Союзу
Аге́нтства Європе́йського Сою́зу (англ. European Union Аgencies) — децентралізовані органи ЄС, що мають особливі технічні, наукові та управлінські завдання і окремий правовий статус.
Агентства Європейського Союзу створюються на підставі вторинного законодавства ЄС і не належать до інституцій ЄС, організаційно-правовий статус яких закріплено у первинному законодавстві ЄС. Перші агентства Європейського Союзу було засновано у 1970-х: Європейський центр розвитку професійної підготовки та Фонд покращення умов життя та праці. Більшість агентств Європейського Союзу у їх класичній моделі (так зване друге покоління агентств) розпочали діяльність лише 1994 або 1995. Необхідність створення агентств Європейського Союзу була зумовлена географічною децентралізацією ЄС та потребою у вирішенні комплексу питань адміністративного, правового, технічного та наукового характеру. Низку спеціалізованих агентств Європейського Союзу було створено для підтримки держав-членів ЄС та їх громадян.
Агентства Європейського Союзу організаційно складаються з таких елементів: адміністративний (управлінський) орган; виконавчий орган (виконавчий директор) та експертні структури (фахівці відповідної галузі). Загальний фінансовий контроль за діяльністю агентств здійснює Рахункова палата. Кожне агентство є унікальним та виконує окремі функції. Останні не є статичними — вони змінюються залежно від ситуації та конкретного напряму функціонування.
Система управління агентств Європейського Союзу побудована на необхідності виконання таких основних завдань: досягнення певного рівня децентралізації та розосередження діяльності ЄС; висококваліфіковане управління відповідною сферою, зокрема впровадження новітніх технологій та ноу-хау; об’єднання різних груп інтересів і спрощення діалогу на європейському та міжнародному рівнях. Існують такі види (групи) агентств Європейського Союзу: агентства Європейських Співтовариств; агентства спільної безпекової та оборонної політики; агентства поліцейської та судової співпраці у кримінальних справах; виконавчі агентства; агентства Євроатом. Ця класифікація була зумовлена особливістю побудови ЄС до прийняття Лісабонського договору.
Література
- European Union: power and policy-making / Еd. by Jeremy J. Richardson. London, New York, 1996.
- Shapiro М. The problem of independent agencies in the United States and the European Union // Journal of European Public Policy. 1997. № 4.
- Groenleer Martijn. The autonomy of European Union agencies: a comparative study of institutional development. Delft, 2009.
- Гріненко О. О. Міжнародно-правове регулювання зовнішніх зносин Європейського Союзу: нормативний аспект. Київ, 2011.
- The Agency Phenomenon in the European Union / Еd. by Jarle Trondal. Manchester, 2012.
- Яковюк І. В. Правові основи інтеграції до європейського Союзу: загальнотеоретичний аналіз. Харків, 2013.
