Агогіка
Аго́гіка (від грец. ἀγωγή — віднесення, відведення) — незначні виконавські відхилення (уповільнення або прискорення) від темпу, спрямовані на підкреслення виразності художнього образу. Термін введено німецьким музикознавцем Г. Ріманном 1844.
Агогіка визначається автором або виникає залежно від художнього задуму та інтуїції виконавця. Найбільш значимі ноти можуть позначатись агогічним акцентом, однак в нотному записі зазвичай не фіксується. Агогіка залежить від жанру і характеру твору, стилю композитора, індивідуальності виконавця.
Література
- Riemann H. Musikalische Dynamik und Agogik. Heidelberg, St.-Petersburg, Hamburg : D. Rahter, 1884. 273 p.
- Eigeldinger J.-J., Shohet N. Chopin: Pianist and Teacher: As Seen by His Pupils. Cambridge : Cambridge University Press, 1988. 324 p.
