Агрегатопоніка

Агрегатопоніка.jpg

Агрегатопо́ніка — різновид (метод) гідропоніки, що характеризується вирощуванням рослин на твердих мінеральних субстратах з малою вологоємністю, до яких періодично надходить живильний розчин, з якого рослини отримують мінеральні елементи. При агрегатопоніці коренева система розміщується в заміннику ґрунту, а як субстрати використовують різні місцеві матеріали: гранітний щебінь, гравій, подрібнений керамзит, спучені вермикуліт і перліт, кам’яно­вугільний шлак, крупнозернистий річковий пісок, а також штучні полімерні субстрати. Перевагою агрегатопоніки над іншими видами гідропоніки, що передбачають використання штучних субстратів органічного походження, є те, що після кількох років використання мінеральні замінники не засмічуються кореневими виділеннями і кореневими рештками, в них не розвивається галова нематода (паразитичний черв’як), яка завдає значної шкоди культивованим у теплицях рослинам. Водночас застосування агрегатопоніки супроводжується певними складнощами — значними витратами на заготівлю твердих замінників ґрунту, їх доставку, укладання в теплиці, а після певного терміну експлуатації — стерилізацію, промивання і регенерацію з урахуванням підтримання точної концентрації та реакції живильного розчину. Складністю агрегатопоніки є також необхідність одночасного безперебійного забезпечення кореневих систем рослин розчином мінеральних солей і киснем повітря. Вода в субстратах, що залишається після їх поливу живильними розчинами, поділяється на легко- та слаборухому. З усіх мінеральних субстратів, що застосовуються в кімнатній культурі, найбільше легкорухомої води містить вермикуліт, при вирощуванні овочевих рослин його можна зволожувати рідше за інші субстрати: в сонячну погоду — 1 раз на день, у похмуру — через день. Субстрат із гравію та щебеню у сонячну погоду поливають 3–4, у похмуру — 2–3 рази на день.

Література

  1. Гіль Л. С, Пашковський А. І., Суліма Л. Т. Сучасні технології овочівництва закритого і відкритого ґрунту : в 2 ч. Вінниця : Нова Книга, 2008. Ч. 1: Закритий ґрунт. 368 с.
  2. Приліпка О. В., Цизь О. М. Агротехнологічні та організаційні засади функціонування підприємств закритого ґрунту. Київ : Центр учбової літератури, 2016. 384 с.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶