Агрокліматичні карти

Агроклімати́чні ка́рти — різновид тематичних картографічних матеріалів, що базується на науково обґрунтованому поділі території за агрокліматичними умовами вирощування сільськогосподарських культур. Агрокліматичні карти відображують кліматичні умови в їхній взаємодії з об’єктами і процесами сільськогосподарського виробництва. Основними показниками для агрокліматичного районування є світло-, тепло- та вологозабезпеченість певної території. Кожний із них визначають відношенням характеристик метеорологічного режиму до показників потреби рослин у теплі, волозі тощо в межах від біологічного мінімуму до біологічного максимуму. Зокрема, вологозабезпеченість визначають співвідношенням між атмосферними опадами та кількістю вологи, потрібної рослинам на випаровування (транспірацію). Крім зазначених, використовують інші показники, що характеризують сумісність культур із кліматом та їхню продуктивність (наприклад, тривалість вегетаційного циклу та вегетаційного періоду, коефіцієнти продуктивності температури, опадів тощо). За допомогою агрокліматичних карт виділяють території зі сприятливими, задовільними або несприятливими кліматичними умовами для вирощування певної культури, а також визначають продуктивність клімату в показниках відносної врожайності. Агрокліматичні карти можуть характеризувати весь комплекс агрокліматичних ресурсів конкретної території або окремі його аспекти: кліматичні умови вегетації культур, суму активних температур, тривалість вегетаційного періоду, вміст продуктивної вологи в ґрунті, кліматичні явища, небезпечні для сільського господарства, наприклад, карти небезпечних заморозків пошкодження зерна суховіями, повторюваності вимерзання озимини, терміни вегетації культур і проведення сільськогосподарських робіт. Агрокліматичні карти використовують у плануванні та веденні сільського господарства, що набуває більшої актуальності в умовах зміни клімату і глобального потепління.

Література

  1. Дмитренко В. П., Круківська А. В. Основи мезомасштабного агрокліматичного районування території на засадах математико-картографічного методу // Наукові праці УкрНДГМІ, 2005. Вип. 254. С. 135–152.
  2. Жарінов В. І., Довгань С. В. Агроекологія. Вінниця : Нова книга, 2008. 328 с.
  3. Ніжинська Ю. В. Розробка та складання карт регіонального агрокліматичного атласу (на прикладі Хмельницької області) // Часопис картографії. Київ, 2013. Вип. 9. C. 5–15.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶