Агроландшафт

Агроландша́фт — природно-антропогенна ресурсно-відтворювальна і середовище-перетворювальна гео(еко)система, яка є об’єктом сільськогосподарської діяльності і одночасно середовищем існування людини, культурних рослин, домашніх тварин. Агроландшафти формуються в результаті взаємодії природних територіальних комплексів із усіма системами землеробства — організацією території, інфраструктурою, протиерозійними заходами постійної дії (лісосмуги, протиерозійні гідротехнічні споруди різних типів), межами полів і сівозмін, польовими дорогами, гідрографічною мережею. Агроландшафт розглядається також як антропогенний ландшафт, природна рослинність якого на більшості території замінена агроценозами. Інколи цей термін вживають як синонім сільської місцевості; також його трактують як природний ландшафт, змінений у процесі сільськогосподарської діяльності людини. Сучасні агроландшафти — складні системи, які утворені з різних елементів агроекосистем (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), незначних за площею ареалів лісів, чагарників, лісосмуг, природних лук, боліт, торфовищ і розташованих на їхніх територіях доріг, комунікацій та будівельних споруд. Агроландшафт характеризується екологічною нестійкістю порівняно з природними аналогами. Рівновага агроландшафту підтримується комплексом заходів організаційно-господарського, лісомеліоративного, агрономічного і екологічного спрямування: збільшенням лісистості території землекористування, створенням полезахисних, водорегулювальних, прияружних та прибалкових лісосмуг, зменшенням частки ріллі у складі сільськогосподарських угідь, впровадженням екологічних технологій та органічного виробництва, залуженням частини угідь природними травами для відновлення біорізноманіття.

Література

  1. Мильков Ф. Н. Человек и ландшафты. Москва : Мысль, 1973. 224 с.
  2. Гродзинський Д. М., Шищенко П. Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. Київ : Либідь, 1993. 224 с.
  3. Николаев В. А., Копыл И. В, Сысусев В. В. Природно-антропогенные ландшафты: учебное пособие. Москва : Географический факультет МГУ, 2008. 158 с.
  4. Кривов В. М., Тихенко Р. В., Гетьманьчик І. П.Основи землевпорядкування. Київ : Урожай, 2009. 324 с.
  5. Гаращенко Т. В. Сутність агроландшафтної організації сільськогосподарського землекористування // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2013. № 4. С. 39–42.
  6. Каленська О., Сакаль О. Агроландшафти: поняття, суб'єкти і фактори трансформації // Економіст. 2015. № 3. С. 26–29.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶