Агрометеорологічні прогнози
Агрометеорологі́чні прогно́зи — різновид прогнозів у сільськогосподарському виробництві, науково обґрунтоване передбачення змін агрометеорологічних умов і їх впливу на об’єкти сільськогосподарського виробництва.
Агрометеорологічні прогнози складаються на основі врахування агрометеорологічних спостережень, відомостей про стан сільськогосподарських культур, багаторічних даних про повторюваність явищ і довготермінових прогнозів погоди. До агрометеорологічних прогнозів відносять: прогноз очікуваних агрометеорологічних умов, оцінку їхнього впливу на фази розвитку культурних рослин, на різні види сільськогосподарських робіт, обґрунтування агротехнічних і зоотехнічних заходів, спрямованих на раціональне використання сприятливих факторів і ефективний захист сільськогосподарських рослин і тварин від шкідливих явищ погоди.
Агрометеорологічні прогнози використовують при плануванні технологічних операцій та виробничої діяльності. Велике значення мають агрометеорологічні прогнози стану перезимівлі озимих культур, зволоження ґрунту, готовності ґрунту до обробітку, часу та інтенсивності заморозків, можливого прояву суховіїв, промерзання і відтавання ґрунту, початку сівби, настання фаз росту та достигання сільськогосподарських культур, часу виходу та льоту шкідників. В умовах глобальних змін клімату та потепління, а також виходу України на світові продовольчі ринки особливого значення набувають агрометеорологічні прогнози оцінки умов вирощування культур, вологозабезпеченості посівів, прогнозування величини врожаїв сільськогосподарських культур та їхньої якості.
Значення агрометеорологічного обслуговування зростає з огляду на те, що, попри інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва, у роки з різко аномальними агрометеорологічними умовами валовий врожай сільськогосподарських культур (особливо сортів інтенсивного типу) відчутно зменшується. 65 % втрат народного господарства через несприятливі погодні умови належать сільському господарству. Ці втрати скорочуються за вмілого застосування засобів та методів контролю впливу несприятливих погодних умов на об’єкти сільськогосподарського виробництва.
Перші спроби розробки методів агрометеорологічних прогнозів в Україні відбулися після катастрофічного вимерзання озимини 1927–1928. Н. Низеньков запропонував прилад для вимірювання температури ґрунту на глибині вузла кущення сільськогосподарськ рослин, а М. Йовенко розробив методику взяття монолітів та відрощування озимини з метою встановлення стану її перезимівлі. Ці дослідження продовжили В. Попов та В. Лічікакі у Київській геофізичній обсерваторії. Метод агрометеорологічних прогнозів перезимівлі озимих культур широко застосовують оперативні підрозділи гідрометеорологічної служби країни.
Розробкою нових методів агрометеорологічних прогнозів займаються в Українському гідрометеорологічному центрі, Українському гідрометеорологічному інституті, регіональних гідрометеорологічних центрах, Одеському державному екологічному університеті. Гідрометеорологічне обслуговування народного господарства в Україні, зокрема агрометеорологічні прогнози, забезпечує Департамент гідрометеорології у Міністерстві екології та природних ресурсів України. Йому підпорядковані обласні гідрометеорологічні центри, бюро погоди, Український гідрометеорологічний інститут та ін. Обласні гідрометеорологічні центри керують роботою гідро- та агрометеорологічних станцій та постів.
Література
- Борисоглебский Г. И., Вериго С. А., Кириличева К. В. Руководство по составлению агрометеорологических прогнозов. Ленинград, 1962.
- Лічікакі В. М. Клімат і озима пшениця в УРСР // Озима пшениця на Україні. Київ, 1965.
- Божко Л. Ю., Барсукова О. А. Агрометеорологічні прогнози. Одеса : ТЕС, 2010. 228 с.
- Ткаченко Т. Г. Агрометеорологія. Харків : ХНАУ, 2015. 268 с.
