Адаменко, Станіслав Михайлович
Ада́менко, Станісла́в Миха́йлович (31.07.1949, с. Поташ Тальнівського району Черкаської обл., Україна) — художник монументально-декоративного мистецтва, архітектор, народний художник України (з 1994), академік Української академії архітектури (з 1998).
|
Адаменко, Станіслав Михайлович | |
|---|---|
| Народження | 1949 |
| Місце народження | Поташ, Тальнівський район, Черкаська область, Україна |
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Київ |
| Напрями діяльності | архітектура, дизайн, мистецтво декоративно-ужиткове |
Життєпис
Закінчив Київський художній інститут (1974, майстерня Н. Чмутіної). Працює в галузі оформлення інтер’єрів архітектурних споруд (вироби з порцеляни, гутного скла, кришталю, металу). Брав участь в оформленні Палацу культури в с. Горбаково Рівненської обл. (1980–1982), головного фоє Інституту міжнародних відносин при Київському державному університеті ім. Т. Шевченка (1985–1986), Залу органної та камерної музики в м. Рівному (освітлювальні декоративні композиції, 1984–1987), реконструкції Національного академічного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка (у співавторстві, інтер’єри приміщень, освітлення та декор, 1983–1988); будівлі Донецького театру опери і балету (у співавторстві, 1991–1994), Палацу культури «Україна» (у співавторстві, інтер’єри приміщень і кришталеві світильники, 1996); Посольства РФ в Україні (художньо-декоративні композиції та світильники); об’єктів Адміністрації Президента України та урядових резиденцій (проекти споруд, реконструкція і реставрація, дизайн інтер’єрів); президент-готелю «Київський» (проект реконструкції); Посольства України в Білорусі (інтер’єри та монументально-декоративні твори), Маріїнського палацу в Києві (з 2007). Працює генеральним директором Державного підприємства «Проектне бюро Державного управління справами» (з 1998), член архітектурно-містобудівної ради м. Києва. Учасник виставок в Україні та за кордоном, зокрема (спільно з дружиною М. Ралко) в Українському домі (м. Київ; 1990), у галереї «Al Ghaf Art Gallery» у м. Абу-Дабі (ОАЕ; 2008) та ін. 2001 відкрив разом із дружиною приватну галерею у м. Києві, де виставляє не лише власні картини, а й твори інших художників. Нагороджений Державною премією УРСР в галузі архітектури за реконструкцію Державного академічного театру опери і балету ім. Т. Шевченка (1990), почесною відзнакою Президента України (1996).
Література
- Янко Д. М. Творчий портрет // Президент. 2000. № 3.
