Адамсон, Джой
А́дамсон, Джой (англ. Adamson, Joy; ім’я при народженні — Фредеріка Вікторія Гесснер; 20.01.1910, м. Опава, нині Чехія — 03.01.1980, Національний заповідник Шаба, Кенія) — натураліст, письменниця, художниця, захисниця живої природи.
|
Адамсон, Джой (Adamson, Joy) | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Фредеріка Вікторія Гесснер |
| Народження | 1910 |
| Місце народження | Опава, Чехія |
| Смерть | 1980 |
| Місце смерті | Національний заповідник Шаба, Кенія |
| Напрями діяльності | біологія, зоологія, мистецтво образотворче, літературна творчість, проза |
Життєпис
Відома книжками, у яких описувала своє життя серед диких тварин в Африці і зусилля щодо захисту їх від браконьєрів.
Дж. Адамсон з дитинства любила музику, готувалася до кар’єри піаністки, вчилася малювати і ліпити, захоплювалася медициною.
Із першим чоловіком В. фон Кларвіллом поїхала в Африку, де Джой познайомилася зі швейцарцем П. Баллі, ботаніком, досліджувачем Південної Африки.
Після одруження з П. Баллі вони вдвох вирушили в експедицію, у якій Адамсон почала замальовувати рослини і тварин Африки.
У Кенії познайомилася зі своїм третім чоловіком — Дж. Адамсоном, який працював у Департаменті полювання. Із ним Джой багато подорожувала, допомагала чоловікові, виконувала замовлення деяких музеїв. Після того, як Джордж привіз додому осиротілих левенят, Дж. Адамсон з особливою увагою ставилася до молодшої левиці Ельси. Коли левиця виросла і її відправили в національний парк Мерц, Джой написала книжку «Народжена вільною» (1960). Історію трьох левенят Ельси Дж. Адамсон описала в книжках «Вільна назавжди» (1964), «Живе вільною» (1966).
Після публікації книжок Джой здійснила навколосвітню подорож, багато подорожувала, виступаючи з промовами про небезпеку, із якою стикаються дикі тварини в Африці; прочитала цикл лекцій у Великій Британії, збирала пожертвування до фонду захисту тварин.
Дж. Адамсон була автором сценарію екранізації фільму «Народжена вільною» (1966), який отримав «Оскар» і «Золотий глобус».
Автор книжок про гепарда Піппу, колишню домашню тварину, яку Дж. Адамсон повернула до дикого життя: «Плямистий сфінкс» (1972), «Піппа кидає виклик» (1974). Ілюструвала книги про флору Африки, загалом залишила понад 500 картин і рисунків.
Організатор Фонду Ельси, головне завдання якого — переселення в національні парки та резервати тварин рідкісних і вимираючих видів.
1980 Дж. Адамсон, за офіційною версією, вбили браконьєри.
Твори
- Російський переклад — Африка глазами Джой Адамсон. Москва : Прогресс, 1977. 130 с.
- Моя беспокойная жизнь. Москва : Прогресс, 1982. 224 с.
- Рожденная свободной. Живущая свободной. Свободные навсегда. Москва : АСТ, 2002. 524 с.
- Пятнистый сфинкс: Москва : Дрофа, 2003. 304 с.
- Пиппа бросает вызов. Москва : Мир, 2015. 160 с.
- Королева Шабы. Москва : Бертельсманн Медиа, 2015. 252, [2] с.
Література
- Around the World Kenyan is Convicted in Death of Joy Adamson // Tne New York Times. 1981. 29 August. URL: http://www.nytimes.com/1981/08/29/world/around-the-world-kenyan-is-convicted-in-death-of-joy-adamson.html
- Karin Loewen Haag. Adamson, Joy (1910–1980) // Women in World History: A Biographical Encyclopedia. URL: https://www.highbeam.com/doc/1G2-2591300098.html
