Адамс, Джон Куч
А́дамс, Джо́н Куч (англ. Adams, John Couch; 05.06.1819, м. Корнуол, рег. Південно-Західна Англія, Велика Британія — 21.01.1892, м. Кембридж, рег. Східна Англія, Велика Британія) — астроном і математик. Член Лондонського королівського товариства (1849). Президент Лондонського королівського астрономічного товариства (1851–1853, 1874–1876).
|
Адамс, Джон Куч (Adams, John Couch) | |
|---|---|
| Народження | 1819 |
| Місце народження | Корнуолл |
| Смерть | 1892 |
| Місце смерті | Кембридж |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Напрями діяльності | математика, астрономія |
Життєпис
Закінчив Кембриджський університет у 1843 з першою премією з математики; отримавши вчений ступінь, став викладачем університету.
Ще студентом зацікавився загадкою Урана — розбіжністю між спостереженим та обчисленим положенням планети, що, за припущенням багатьох учених, свідчило про існування більш далекої планети, яка силою свого тяжіння змінює орбіту Урана. Після дворічних розвідок у вересні 1845 визначив масу та елементи орбіти шуканої планети, розташованої за Ураном, а також її координати на 30.09.1845. Директор Кембриджської обсерваторії Дж. Челліс інформував про це королівського астронома, директора Гринвіцької обсерваторії Дж. Б. Ері, але марно: результати не викликали зацікавлення й довіри. Адамс не наполягав на організації подальших спостережень. За деякий час розрахунки, аналогічні до Адамсових, виконав астроном У. Левер’є (Франція). На основі його даних Й. Г. Галле провів спостереження й 23.09.1846 відкрив нову планету, яку назвали Нептуном. У листопаді 1846 Дж. Б. Ері виступив із повідомленням про більш ранні результати Адамса — виникла суперечка про першість, у якій Адамс участі не взяв.
Опісля Адамс проводив дослідження з небесної механіки, розробив метод чисельного інтегрування диференційних рівнянь руху небесних тіл, працював над теорією руху Місяця, зокрема, проблемами вікового прискорення тощо.
Визнання
За свої праці здобув визнання: з 1859 — професор астрономії та геометрії Кембриджського університету; 1861 — професор і директор Кембриджської обсерваторії.
Нагороджений золотою медаллю Коплі Лондонського королівського товариства (1848), золотою медаллю Лондонського королівського астрономічного товариства.
Кембриджський університет щодва роки присвоює премію ім. Адамса за роботи з фізики, математики та астрономії.
На честь Адамса названо кратер на Місяці та астероїд 1996 Adams.
Праці
- On the Perturbations of Uranus // Appendices to various nautical almanacs between the years 1834 and 1854. London, 1851.
- On the secular variation of the Moon’s mean motion // Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 1853. Vol. 143.
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биогр. справочник. 2-е изд. Киев, 1986.
