Адвентивний вид
Адвенти́вний вид (від лат. adventicius — зайшлий, чужий, випадковий), чужорідний вид — вид рослин, тварин або грибів, що розширив ареал і заселив певну місцевість за період біологічних спостережень. Види з корисними для людини властивостями (кефаль-піленгас, плямистий олень, єнотоподібний собака), спеціально завезені та акліматизовані на новій території, називають інтродукованими. Ті види, що:
а) були перенесені людиною випадково чи транспортом (колорадський жук, рапана далекосхідна, ротан-головешка);
б) переселилися за зміненими людиною ландшафтами (розселення елементів Понто-Каспійської фауни і флори по Дніпровських водосховищах);
в) переселилися через синантропізацію (домова миша, сірий пацюк, кільчаста горлиця, фараонова мурашка) прийнято називати інвазійними.
На початок 21 ст. кількість інвазійних видів в європейській флорі і фауні становить близько 10 тис. Найбільшу концентрацію адвентивного виду спостерігають у штучних, створених людиною екосистемах. Для інвазійних видів характерні спалахи чисельності, що негативно впливає на історично сформовану структуру місцевих біоценозів, призводить до конкуренції з місцевими видами або гібридизації з ними. В останнє століття появу адвентивного виду обумовлює зазвичай активна або пасивна діяльність людини. Часто адвентивний вид серед тварин — це шкідники сільського господарства (колорадський жук, американський білий метелик), паразити (кліщ Варроа) або переносники небезпечних хвороб (щур чорний), а серед рослин — алергени (амброзія полинолиста).
Література
- Наndbook of alien species in Europe // Invading nature: springer series in invasionecology / Ed. J. A. Drake. Springer, 2009. 399 p.
