Адемар Шабанський
Адема́р Шаба́нський (франц. Adhemar de Chabannais, Adémar de Chabannes; лат. Ademarus Cabanesis; близько 988–1034, Єрусалим) — хроніст, чернець.
|
Адемар Шабанський (Adhemar de Chabannais) | |
|---|---|
| Народження | бл. 988«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.988. |
| Місце народження | невідомо |
| Смерть | 1034 |
| Місце смерті | Єрусалим, Ізраїль |
| Напрями діяльності | літературна творчість, поезія, проза, хроніка, релігія |
Життєпис
Походив зі шляхетної родини з французької провінції Лімузен. Більшість дослідників називало місцем народження с. Шабане, дехто с. Шампаньяк; сучасні вчені певні, що це село, яке називається Шабанн, сусіднє з с. Шатопонсак (тепер департамент Верхня В’єнна, регіон Нова Аквітанія).
Провів усе життя у монастирях. У дитинстві батьки відправили його до монастиря Сен-Сібар в Анґулемі, 1007–1013 навчався у монастирі Сен-Марсіаль у Ліможі, де два його дядьки були деканом і півчим, а потім повернувся у Сен-Сібар, там прийняв духовний сан. Був найвпливовішою особою монастиря, керував інтелектуальним життям у ньому. Займався переписуванням рукописів, а також написав там численні твори.
Помер під час паломництва на Святу землю.
Багато творів Адемара Шабанського уславлюють святого Марсіаля: віршовані п’єси, акровірші, поезії.
Але його основна праця — «Хроніка», або «Хроніка Аквітанії» (лат. «Cronicum aquitanicum»; 3 кн., 1028–1034), що розповідає історію від часів міфічного короля франків Фарамонда до 1028. Ця праця, особливо її остання частина, — важливе джерело знань про історію Ангумуа, Периґора та Лімузена.
Праці
- Chronique. Paris, 1897.
Література
- Dictionnaire du Moyen Вge. Paris, 2004.
- Луговий О. М. Паломництва до Святої Землі ХI ст. та німці на військовій службі у Візантії // Стародавнє Причорномор’я. Вип. ХI. 2016. С. 306–313.
