Аджані, Ізабель Ясмін
Аджані́, Ізабе́ль Ясмі́н (фр. Adjani, Isabelle Jasmine ; 27.06.1955, м. Париж, Франція) — актриса.
|
Аджані, Ізабель Ясмін (Adjani, Isabelle Jasmine) | |
|---|---|
| Народження | 1955 |
| Місце народження | Париж |
| Напрями діяльності | акторське мистецтво |
Життєпис
У дитинстві жила в м. Жаннавілльє неподалік Парижа. Батько походив із Кабілії (Алжир) і під час Другої світової війни був солдатом французької армії, а мати походила з Баварії (Німеччина). Навчалася в колежі П. Лані у м. Курбевуа, згодом у ліцеї Ж. Жореса в м. Реймсі. Із 12 років відвідувала драматичні курси.
Творчість
1970 отримала свою першу роль у дитячому фільмі «Маленький овернець». Її гра сподобалася актору й режисеру Р. Оссейну. Він запросив її до своєї трупи, з якою 1972–1973 вона грала в п’єсі Ф. Гарсіа Лорки «Дім Бернарди Альби». 1972–1975 грала у театрі «Комеді Франсез». У різних театрах зіграла ролі в спектаклях: «Скупий» Ж. Б. Мольєра, «Пор-Руайяль» А. де Монтерлана (обидві — 1973), «Школа жінок» Ж. Б. Мольєра (1973–1974), «Ундіна» Ж. Жіроду (1974), «Мадемуазель Жюлі» А. Стріндберга (1983), «Дама з камеліями» А. Дюма (2000–2001), «Остання ніч Марії Стюарт» В. Гільдешеймера, «Спорідненість» К. Перлова (2014–2015).
Знімається в кіно, зокрема, ролі у фільмах: «Фостін і чудове літо» (1972), «Ляпас» (1974), «Історія Адель Г.» (1975; премія за кращу роль Асоціації кінокритиків Нью-Йорка, Національної асоціації кінокритиків, номінація на «Оскар»), «Бароко» (1976), «Віолетта і Франсуа» (1977), «Одержимість» (1981; приз за кращу роль Каннського кінофестивалю; премія «Сезар» французької Академії кіномистецтва), «Увесь вогонь, усе полум’я» (1982), «Вбивче літо» (1983; приз «Сезар» французької Академії кіномистецтва), «Каміль Клодель» (1988; приз «Сезар» французької Академії кіномистецтва; приз Берлінського кінофестивалю, номінація на «Оскар»), «Королева Марго» (1994; приз «Сезар» французької Академії кіномистецтва), «Адольф» (2002), «Щасливої дороги» (2003), «День жінки у спідниці» (2009; премія «Сезар» французької Академії кіномистецтва), «Мамонт» (2010), «Давид і пані Ансен» (2012), «Під спідницями дівчат» (2014).
Ролі в телефільмах: «Школа жінок» (1973), «Секрет фламандця» (1974), «Фігаро» (2008), «Айша, робота будь-якою ціною» (2011).
Записала кілька дисків пісень, зокрема, разом з С. Генсбуром і П. Обіспо.
З 1996 живе у Швейцарії. 1997 очолювала журі Каннського кінофестивалю.
Література
- David M. Isabelle Adjani : la tentation sublime. Paris, 2008.
- Duprat A. Isabelle Adjani : Un mythe de l’incarnation. Lormont, 2013.
- Choulant D. Isabelle Adjani. La Manifique. Chaton, 2014.
