Аджимушкайські катакомби
Аджимушка́йські катако́мби (каменоло́мні) — штучні печери в районі селища Аджим-Ушкай (з 1948 с. Партизани, нині в межах м. Керч, Автономна Республіка Крим, Україна). Складаються із Малих і Великих (Центральних) каменоломень. Виникли в результаті тривалих розробок (упродовж багатьох століть) каменя-черепашника. Під час Другої світової війни в листопаді–грудні 1941 Малі каменоломні стали місцем базування партизанського загону. 15.05–31.10.1942 у Великих і Малих каменоломнях тримали оборону проти гітлерівських загарбників частини Кримського фронту, які не встигли евакуюватися на Таманський півострів під час проведення Керченсько-Феодосійської десантної операції 1941–1942 (близько 15 тис. осіб). Оборона продовжувалася 170 днів. У жовтні–листопаді 1943 в каменоломнях було розташовано партизанський загін П. Шерстюка. 1982 у аджимушкайських катакомбах споруджено меморіальний комплекс «Героям Аджимушкая», до складу якого входить підземний Музей оборони (1966) і комплекс пам’яток на поверхні. Автори — скульптори Є. Горбань, Б. Клімушко, архітектори — С. Миргородський, В. Сенцов.
Література
- В катакомбах Аджимушкая: Документы. Воспоминания. Статьи. Симферополь, 1982.
- Абрамов В. Героическая оборона аджимушкайских каменоломен. Москва, 1983.
- Ефремов Н. Солдаты подземелья. Ташкент, 1983.
- Князев Г., Проценко И. Доблесть бессмертна: О подвиге защитников Аджимушкая. Москва, 1987.
- Щербак С. Легендарный Аджимушкай. Симферополь, 1989.
