Адлер, Фрідріх
А́длер, Фрі́дріх (нім. Adler, Friedrich; 09.07.1879, м. Відень, тепер Австрія — 02.01.1960, м. Цюрих, Швейцарія) — австрійський політичний діяч, представник австромарксизму, син В. Адлера.
|
Адлер, Фрідріх (Adler, Friedrich) | |
|---|---|
| Народження | 1879 |
| Місце народження | Відень, Австрія |
| Смерть | 1960 |
| Місце смерті | Цюрих, Швейцарія |
| Alma mater | Цюрихський університет, Цюрих |
| Напрями діяльності | політика, австромарксизм |
Життєпис
1897 закінчив Цюрихський університет, 1902 здобув у ньому ступінь доктора філософії з фізики.
З 1897 брав участь у соціал-демократичному русі, з 1907 — член Австрійської соціал-демократичної робітничої партії, в якій належав до лівого крила.
1907–1911 — приват-доцент Цюрихського університету. 1909 обраний професором німецькомовного Університету Карла-Фердинанда у Празі (тепер — Карлів університет у Празі), однак відмовився від посади на користь А. Айнштайна (Ейнштейна).
1911 відмовився від наукової кар’єри, займався виключно політичною діяльністю, був співредактором теоретичного журналу Австрійської соціал-демократичної робітничої партії «Der Kampf» («Боротьба»). Виступив проти підтримки керівництвом партії уряду Австро-Угорщини у Першій світовій війні.
1916 на знак протесту проти війни застрелив міністра-президента (аналог посади прем’єр-міністра) Цислейтанії К. фон Штюргка. Засуджений до страти, вирок змінено на 18-річний термін ув’язнення. Звільнений із в’язниці восени 1918 внаслідок революційних подій.
Брав активну участь в організації робітничих рад, обраний депутатом Національної ради Австрії (тимчасового парламенту). 1921 був одним із ініціаторів створення Віденського інтернаціоналу, після його злиття з Другим інтернаціоналом (1923) — секретар виконкому останнього. У зв’язку з окупацією Бельгії нацистською Німеччиною 1940 діяльність секретаріату Другого інтернаціоналу у Брюсселі було припинено.
1940–1946 Ф. Адлер перебував у США, 1942 заснував Австрійський робітничий комітет у Нью-Йорку. З 1946 — у Швейцарії. Після 1946 відійшов від політичної діяльності.
Література
- Alder D. Friedrich Adler: Evolution of a Revolutionary // German Studies Review. 1978. Vol. 1. No. 3.
- Bauer M. Friedrich Adler: Rebell der Einheit. Wien, 2004.
