Адміністрування

Адмініструва́ння (від лат. administrare — управляти) — управлінська діяльність посадових осіб, що має чітко регламентовані функції; уміння практично організувати виконавчо-розпорядчу та виробничу діяльність; стиль управління, за якого діяльність фокусується на процедурах і контролі правильного виконання розпоряджень.

У широкому значенні адміністрування — це не тільки професійна діяльність чиновників, а й уся система адміністративних інститутів з достатньо суворою ієрархією, за допомогою якої відповідальність за виконання державних рішень «спускається» зверху вниз. У цьому випадку поняття адміністрування відповідає поняттю адміністративного державного управління, яке визначає особливу соціальну функцію, спрямовану на упорядкування розвитку в інтересах всього суспільства, де державний чиновник виступає соціальним агентом влади.

У вузькому значенні адміністрування означає професійну діяльність державних чиновників, спрямовану на виконання рішень керівництва.

Використання терміна «адміністрування» має також негативні конотації — управляти чим-небудь бюрократично, формально, не розбираючись по суті справи; неоптимальне розв’язання питань, не розбираючись по суті справи, але дотримуючись формальних вимог; стиль управління, який орієнтовано тільки на методи примусу та застосуванні разом із ними методів покарання як стимулів поведінки членів трудових колективів; керівництво, в основі якого — примусові методи управління, навʼязування волі вищих посадових осіб нижчим, накази на здійснення певних робіт без логічного обґрунтування, на підставі суб’єктивних рішень.

Характеристика

До практичних функцій адміністрування належать:

  • прогнозування — встановлення потенціалу об’єкта, його розрахунок у часі й просторі; планування, розрахунок реалізації шляхів і завдань розвитку об’єкта;
  • регулювання — приведення до єдиного знаменника у виконанні певних завдань об’єктів, що включені в процес їх виконання;
  • контроль — слідкування за процесом діяльності;
  • комунікація — налагодження зв’язків та обмін інформацією;
  • робота з кадрами — планування, розвиток, навчання;
  • координація — узгодження процесів.

Методи адміністрування є організаційно-розпорядчими (адміністративними): регламентаційні (організаційно-стабілізуючі), розпорядчі, дисциплінарні. Серед організаційно-розпорядчих методів адміністрування основну роль відіграють регламентаційні. Вони спрямовані на встановлення, підтримку та поліпшення організаційних структур, розподіл і закріплення функцій (обов’язків), завдань, прав і відповідальності суб’єктів і об’єктів. Регламентування являє собою досить жорсткий тип організаційного впливу, що полягає в розробці та введенні в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання протягом часу, визначеного цими положеннями. Методи, що належать до регламентаційних, характеризуються такими впливами, як упорядкування, розподіл, програмування та ін. Загальноорганізаційне регламентування включає закони, статути і положення загальноорганізаційного характеру, які встановлюють організаційну структуру і порядок функціонування соціальної системи в цілому. Розпорядчі методи адміністрування включають поточну організаційну роботу, яка базується на вже сформованій за допомогою регламентування організації.

З позиції еволюції управління адміністрування розглядається як нижчий рівень управління відносно менеджменту та лідерства (вищий рівень управління).

При цьому до характеристики адміністрування відносять такі основні параметри:

  • визначальний чинник — матеріальні ресурси;
  • ключове завдання щодо співробітників — управління кадрами;
  • співробітники — підлеглі;
  • група — трудовий колектив;
  • прийняття рішень — індивідуальне;
  • інструменти впливу — адміністративний тиск;
  • ключові дієслова — контролювати, розподіляти;
  • відповідальність — адміністративна.

Література

  1. Державне управління та державна служба: Словник-довідник. Київ: КНЕУ, 2005. 224 с.
  2. Енциклопедичний словник з державного управління. Київ : НАДУ, 2010. 820 с..
  3. Калашнікова С. А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства : Монографія. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2010. 379 с.

Автор ВУЕ

І. Г. Сурай

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сурай І. Г. Адміністрування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адміністрування (дата звернення: 29.04.2024).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶