Адміралтейські поселення
Адміралте́йські посе́лення — особливі поселення казенних селян, де поселенці мали поєднувати сільськогосподарську працю з обслуговуванням підприємств морського відомства (робота на корабельнях, у каменярнях тощо).
Існували в Україні від кінця 18 ст. до 1861: с. Богоявленське (нині в межах м. Миколаєва), с. Покровське та с. Воскресенське (нині селище міського типу Вітовського району Миколаївської обл.), с. Калинівка та с. Березнегувате (нині селище міського типу, Миколаївська обл.) і с. Висунське (нині с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської обл.) — два останніх були зараховані до адміралтейських поселень 1820 замість с. Знам’янка і с. Богданівка (нині у складі с. Інгулка Баштанського району, Миколаївської обл.), переведених на становище військових поселень.
Адміралтейські поселення перебували у віданні Чорноморської виконавчої експедиції, від 1832 — Управління чорноморських адміралтейських поселень. 1860 налічували 17 050 осіб.
Література
- Дружинина Е. И. Южная Украина в период кризиса феодализма. 1825–1860 гг. Москва : Наука. 1981. 215 с.
- Чорний О. Адміралтейські поселення в Україні в останній чверті XVIII — першій половині XIX ст. // Український селянин. 2006. Вип. 10.
