Адреналін
Адреналі́н (від лат. ad — при і renalis — нирковий) — гормон, що утворюється в клітинах мозкової речовини надниркових залоз, а у нижчих хребетних, наприклад, у жаб, — у клітинах симпатичної нервової системи.
За хімічною будовою — катехоламін. В організмі утворюється з амінокислоти тирозину. Фізіологічна дія адреналіну подібна до дії симпатичної нервової системи, що зумовлено близькою будовою адреналіну і медіатора симпатичної нервової системи — норадреналіну. Звужує дрібні кровоносні судини, за винятком судин мозку і серця, підвищує кров’яний тиск, посилює серцебиття. Сповільнює рухи шлунка та кишок. Активує перетворення глікогену м’язів і печінки на глюкозу, підвищує її вміст в крові, а також уміст молочної та вільних жирних кислот.
Вміст адреналіну в крові зростає при емоціях і сильних подразненнях, що сприяє адаптації. Одержують адреналін з надниркових залоз худоби або хімічним синтезом. Застосовують для стимуляції діяльності серця, під час кровотеч, шокових станів, нападів бронхіальної астми.
Література
- Гонський Я., Максимчук Т., Калинський М. Біохімія людини. Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. 744 с.
- Безуглий П. О. та ін. Фармацевтична хімія. Вінниця : Нова Книга, 2008. 560 с.
