Аерозоль
Аерозо́ль (від аеро… і золь) — сукупність твердих частинок, які плавають в атмосфері й містять від 10 до 108 молекул, порох більших розмірів надто інертний і не рухається разом з повітрям. Аерозоль — неодмінна складова атмосфери Землі, навіть у чистому повітрі число частинок перевищує 100 у кожному кубічному сантиметрі. Аерозоль — це приклад дисперсної системи, у якій дисперсна фаза з дрібних твердих або рідких частинок перебуває у газовому середовищі. Аерозоль — частковий випадок систем, які відомі як золі. Є аерозолі природного походження та штучні, створені людиною. Типовий розмір частинок від нанометрів (дрібнодисперсні аерозолі) до десятих міліметра, тому вони можуть надовго зависати в атмосфері. Аерозолі, в яких диспергованими частинками є краплинки рідини, називають туманом. Якщо дисперговані тверді частинки, то аерозоль називають димом (дрібнодисперсні частинки) або пилом (розмір частинок більший за мікрометр). Останнім часом розпочалися систематичні дослідження аерозольного повітря за допомогою лазерних локаторів (лідарів), які дають змогу з великої відстані точно визначити концентрацію, розміри й навіть склад частинок (за розсіянням світла комбінаційним). Створено автоматичні лічильники числа частинок, що добре спрацювали під час польоту автоматизованих станцій до комети Галлея, також для дослідження аерозолів використовують ультрацентрифуги, ультрамікроскопи, ступінчасті фільтри різних видів.
Література
- Фукс Н. А. Механика аэрозолей. Москва, 1955.
- Грин X., Лейн В. Аэрозоли — пыли, дымы и туманы / Пер. с англ. Ленинград, 1969.
- Aerosol Science: Technology and Applications / Eds: I. Colbeck, M. Lazaridis. Chichester, 2014.
