Аерологія
Аероло́гія (від аеро… і λόγος — слово, вчення) — розділ метеорології, що вивчає фізичні процеси та явища у вільній атмосфері (вище приземного шару) і розробляє методи досліджень їх. Аерологія вивчає метеорологічні величини та параметри атмосфери — температуру, вологість, тиск; газовий склад, атмосферні аерозолі, електричний стан атмосфери; хмарність, турбулентне перемішування атмосфери та повітряні течії; радіаційні потоки, корпускулярне випромінювання тощо. Для показників стану атмосфери застосовуються контактні та дистанційні методи аерологічних досліджень. Контактні (або прямі) передбачають використання приладів, які піднімаються на ту висоту, на якій необхідно провести вимірювання. Дистанційні методи поділяються на активні та пасивні й дозволяють вивчати явища на відстані. При використанні активних методів із Землі або з літального апарату в атмосферу посилаються різні сигнали: звукові (акустичний метод), світлові (лазерний метод), радіосигналів (метеорологічна радіолокація). Пасивні методи — базуються або на прийомі сигналів (наприклад, від радіозонду) або на візуальних спостереженнях. Основні види зондувань: вітрове — вимірювання швидкості та напрямку вітру; температурно-вітрове — вимірювання температури, швидкості та напрямку вітру; радіозондування — використовуються радіозонди; літакове — за допомогою апаратури, встановленої на літаках; ракетне — за допомогою апаратури, що встановлюється на метеорологічних ракетах; супутникове — за допомогою приладів на метеорологічних супутниках. Основним методом досліджень в аерології є зондування атмосфери. Становлення аерології як науки пов’язане з розвитком повітряного транспорту. Значним внеском в аерологію є праці Д. Менделєєва, винахід П. Молчановим радіозонда (1930). Подальший розвиток аерології здійснюється головним чином на основі вдосконалення методів метеорологічних прогнозів і метеорологічного забезпечення польотів висотної авіації та метеорологічних супутників. Аерологічні вимірювання проводяться на аерологічних станціях. Наукові дослідження в Україні в галузі аерології проводять, зокрема, Український гідрометеорологічний інститут Держслужби України з надзвичайних ситуацій та Одеський державний екологічний університет (колишній Одеський гідрометеорологічний інститут).
Література
- Зайцева Н. А., Шляхов В. И. Аэрология. Ленинград, 1978.
- Павлов Н. Ф. Аэрология, радиометеорология и техника безопасности. Ленинград, 1980.
- Герман М. А. Космические методы исследования в метеорологии. Ленинград, 1985.
- Чернюк Г. В., Лихолат В. М. Метеорологія і кліматологія. Тернопіль, 2005.
- Сніжко С. І. та ін. Метеорологія. Київ, 2010.
- Гумницький Я. М. Метеорологія та кліматологія. Львів, 2014.
