Аерофототопографія
Аерофототопогра́фія (від аеро…, фото... і топографія) — розділ фотограмметрії та наукова дисципліна, що вивчає і розробляє методи та засоби створення топографічних карт за матеріалами аерофотознімання. Досліджує геометричні властивості окремого аерофотознімка або стереоскопічної пари, розробляє фотограмметричні прилади для складання топографічних карт і методи польового та камерального дешифрування аерофотознімків тощо. Існує два методи аерофототопографічного знімання — стереотопографічний і комбінований. За допомогою стереотопографічного методу здійснюють визначення геодезичних координат і висот деякої обмеженої кількості точок місцевості, зображених на аерознімках, топографічного дешифрування аерознімків по вибраних маршрутах й встановленні географічних назв. В камеральних умовах за допомогою спеціальних фотограмметричних приладів при обробці аерознімків одержують контурну і висотну частини карти та складають і готують до видання її оригінали. Комбінований метод включає складання контурної частини карти на основі аерознімків та польове мензульне знімання рельєфу.
Аерофототопографія зародилася на початку 20 ст. Аерофототопографія тісно пов’язана з фізикою, математикою, геодезією, картографією та іншими науками. На сучасному етапі її розвиток пов’язаний з автоматизацією процесів складання топографічних планів і карт на основі використання ЕОМ, засобів глобального позиціювання (GPS навігація), інших дистанційних методів зондування, комп’ютерної графіки та моделювання, створення автоматизованих картографічних систем. Дослідження з аерофототопографії в Україні проводять у Київському національному університеті, Львівському і Донецькому політехнічному інститутах, галузевих науково-дослідних установах. Значний внесок у розвиток аерофототопографії в Україні зробили В. Фінковський (професор Львівського політехнічного інституту), М. Сердюков (професор Київського університету), Д. Оглоблін (професор Донецького політехнічного інституту) та ін.
Література
- Дробышев Ф. В. Основы аэрофотосъемки и фотограмметрии. Москва, 1973.
- Лобанов А. Н. Аэрофототопография. Москва, 1978.
- Сердюков В. М. Фотограмметрия. Москва, 1983.
- Бабашкин Н. М., Кадничанский С. А., Кучинский Ю. И., Нехин С. C. Выбор параметров АФС для современных технологий аэрофототопографической съемки // Геодезия и картография. 2012. № 12.
- Бабашкин Н. М. и др. Совершенствование требований к топографической аэросъемке // Геодезия и картография. 2012. № 12.
- Бабашкин Н. М., Нехин С. C., Топографическая аэросъемка. Современное состояние и перспективы развития // Геодезия и картография. 2015.
