Аероіонотерапія
Аероіонотерапі́я, аеройонотерапія — метод лікування іонізованим повітрям, лікувальним фактором якого є іони повітря (аероіони) зазвичай негативного заряду. Застосовується як метод загальної дії (аероіоноінгаляція) або як місцева процедура, зокрема, у вигляді аероіонного масажу. Справляє на організм пряму стимулювальну дію через вплив негативних іонів кисню і непряму — через звільнення повітряного середовища від пилу і мікробів. Природна аероіонотерапія відбувається в горах, у лісі (особливо в сосновому), поблизу водоспадів, річок, а штучна — за допомогою аероіонізаторів. Протипоказанням для аероіонотерапії є вагітність, наявність у тілі металевих імплантів, онкологічні захворювання, декомпенсований туберкульоз, атеросклероз судин.
Література
Михалюк Є. Л., Черепок О. О., Малахова С. М. та ін. Вибір і застосування фізіотерапевтичних методів та курортних факторів при фізичній реабілітації хворих з патологією органів системи кровообігу та органів дихання. Запоріжжя : Запорізький державний медичний університет, 2016. 85с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аероіонотерапія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аероіонотерапія (дата звернення: 2.05.2024).
