Азарх-Опалова, Євгенія Емануїлівна
Аза́рх-Опа́лова, Євге́нія Емануї́лівна (10.10.1900, м. Білий, тепер Тверської обл., РФ; за іншими даними — м. Рига, тепер Латвія — 11.12.1985, м. Київ, Україна) — актриса театру і кіно, народна артистка України (з 1969).
|
Азарх-Опалова, Євгенія Емануїлівна | |
|---|---|
| Народження | 1900 |
| Місце народження | Білий, Тверська область, Росія, або, Рига, Латвія |
| Смерть | 1985 |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв, Санкт-Петербург |
| Напрями діяльності | акторське мистецтво, театральне мистецтво, кіномистецтво |
Життєпис
Закінчила 1921 Школу акторського мистецтва у м. Петрограді (тепер Російський державний інститут сценічних мистецтв, м. Санкт-Петербург).
У 1920–1930-х працювала в театрах міст Ленінграда і Москви.
1936‒1977 — актриса Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (тепер Національний театр російської драми імені Лесі Українки).
Актриса виразного драматичного темпераменту, широких творчих можливостей. Ролі в театрі:
- Едіт («Камінний господар» Лесі Українки);
- Гурмижська («Ліс» О. Островського);
- Дульська («Мораль пані Дульської» Г. Запольської, роль отримала схвальну оцінку тогочасної польської преси);
- Бабуся Еухенія («Дерева помирають стоячи» А. Кассона; у двох останніх грала в акторському дуеті з В. Халатовим);
- Коробочка («Мертві душі» за М. Гоголем);
- Криницька («Соло для флейти» М. Куліша) та ін.
Знімалася на Київській (тепер Національна) кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка у стрічках:
- «Зигмунд Колосовський» (1945);
- «Мораль пані Дульської» (1956);
- «Киянка» (1959);
- «Далеко від Батьківщини» (1960);
- «Королева бензоколонки» (1963);
- «Місяць травень» (1965);
- «Помилка Оноре де Бальзака» (1968);
- «Народжена революцією» (1974) та ін.
Література
- Зюков Б., Сенникова Р. Театр имени Леси Украинки. Краткий очерк. Киев, 1977.
- Євгенія Еммануїлівна Азарх-Опалова: (Народна артистка УРСР, 1900–1985]: Некролог // Культура і життя. 1985. 15 груд.
