Азовське сидіння
Азо́вське сиді́ння 1637–1642 — військова операція донського й запорозького козацтв, пов’язана з обороною фортеці Азов у гирлі р. Дон. З 1471 Османська імперія утримувала Азов як стратегічно важливу фортецю для контролю над узбережжям Азовського моря й прилеглих степів. Азовська фортеця перекривала вихід із Дону в море запорозьким і донським козакам, які на початку 17 ст. здійснювали морські походи на турецькі узбережжя Чорного моря. Козаки неодноразово намагалися взяти Азов, зокрема, 1625 й 1634. Навесні 1637 козаки рушили на Азов, скориставшись міжнародною. ситуацією, оскільки Османська імперія й Кримське ханство були зайняті війною з Персією. У поході взяли участь понад 4 тис. донських, запорозьких, терських і яїцьких козаків. Облога Азова тривала з 21 квітня до 18 червня, коли козаки підірвали стіну й штурмом узяли місто й фортецю. Вони захопили 200 гармат та інші трофеї, з полону звільнили 2 тис. бранців. Козаки укріпилися в Азові, після чого розпочалося «Азовське сидіння», що тривало 5 років. Незважаючи на те, що московський цар відмовився надати козакам військову допомогу, він надсилав їм гроші, припаси й продовольство. Улітку 1638 султан спрямував до Азова війська Кримського ханства й великий флот. У морській битві козаки зазнали поразки, проте витримали трьохмісячну облогу, що тривала у вересні–листопаді. Навесні 1641 турки вдруге вирушили на Азов. Османське військо складалося з турецьких підрозділів, військ Криму й найманих європейських спеціалістів, налічувало понад 120 тис. осіб, понад 100 великих гармат, сотні галер, кораблів і човнів. Гарнізон захисників Азову складався з більш ніж 6 тис. осіб, переважно запорожців. Оборонці мали значні військові й продовольчі припаси. 07.06.1641 османське військо розпочало планомірну облогу Азова. Турки насипали вали, вели багатоденні обстріли міста, підривали підземні міни, ішли на приступи. На допомогу обложеним прибув ще один загін запорожців. Османське військо запропонувало козакам викуп за фортецю, однак обложені відповіли відмовою. У вересні козаки відбили 24 штурми упродовж двох тижнів. Облога вкрай виснажила обидві сторони. За три місяці боїв загинуло декілька десятків тисяч турків і кримських татар і кілька тисяч козаків. Великі втрати й початок холодів зробили війська султана небоєздатними, тож 27.09.1641 вони відступили. Менш ніж через рік, 18.06.1642, козакам довелося залишити Азов під тиском московського уряду, який намагався зберегти мир із Османською імперією.
Література
- Попов М. Азовское сидение. Москва, 1961.
- Панашенко В. Спільна боротьба запорозьких і донських козаків проти кримських і османських феодалів-завойовників (XVI — перша половина XVII ст.) // Український історичний журнал. 1979. № 4.
- Апанович А. Розповіді про запорозькиз козаків. — Київ, 1991.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк, 2000.
