Азотні добрива
Азо́тні до́брива — мінеральні речовини синтетичного походження, що містять Нітроген (азот) і застосовуються як джерела азотного живлення рослин. Сучасний асортимент азотних добрив мінеральних, які випускає промисловість, поділяють на шість груп: аміачні, амонійні, нітратні, амонійно-нітратні, амідні та аміакати. В окрему групу виділяють азотні добрива тривалої дії. Виробництво азотних добрив ґрунтується переважно на використанні синтетичного амоніаку (аміаку). Пряме зв’язування Нітрогену (азоту) у вигляді його оксидів та кальцій ціанаміду (ціанаміду кальцію) коштує значно дорожче й використовується рідко. Джерелом азоту є атмосфера. Водень для синтезу амоніаку (аміаку) добувають з газу під час коксування вугілля, з води — внаслідок розкладання в процесі газифікації твердого палива й мазуту, під час перероблення вуглеводневих газів (природних, супутніх) конверсією з водяною парою, а також під час електролізу води. Найчастіше для добування водню використовують природні та супутні нафтові гази.
Синтетичний амоніак (аміак) добувають під час взаємодії хімічно чистих азоту та водню в співвідношенні 1 : 3. Для цього добуту суміш за допомогою компресорів спочатку поступово стискують, а потім подають у контактну піч (камеру синтезу), де за високої температури (400–500 °С) та наявності каталізаторів — заліза з добавками алюміній оксиду й калій оксиду (оксидів алюмінію та калію) — відбувається синтез амоніаку (аміаку):
N2 + 3H2 = 2NH3.
Потім амоніак (аміак) надходить у холодильник і зріджується. Отже, вартість азотних добрив значною мірою залежить від вартості енергії. Нині амоніак (аміак) є майже єдиним джерелом зв’язаного Нітрогену (азоту), який використовують для добування різних форм азотних добрив. За оцінкою вчених, які вивчають цикли Нітрогену (азоту) в природі, не менш як 40 % населення Землі живе лише завдяки відкриттю синтезу амоніаку (аміаку). Внести таку кількість Нітрогену (азоту) в ґрунт з органічними добривами неможливо, навіть якби все людство робило це. Виробництво азотних добрив в сучасній Україні здійснюється відповідно до міжнародних стандартів. Основними твердими азотними добривами є аміачна селітра й карбамід. Збільшуються поставки безводного амоніаку (аміаку) та розчинів амоній нітрату (нітрату амонію) і карбаміду (КАС). Азотні добрива особливо ефективні в Поліссі, у вологих районах Лісостепу й на зрошуваних землях, ґрунти яких містять недостатню кількість Нітрогену (азоту). Дози азотних добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей сільськогосподарської культури й властивостей добрив. Азотні добрива застосовують під час удобрення, передпосівного, рядкового внесення й підживлення. Азофос і азофоску добувають у результаті оброблення нітратною (азотною) кислотою апатитового концентрату. Випускають таких марок: 23–21–0, 26–13–0; 16–16–16; 21–11–11, у яких не менш як 85 % Фосфору (фосфору) перебуває у водорозчинній формі.
Література
- Якість ґрунтів та сучасні стратегії удобрення / За ред. М. М. Городнія та ін. Київ : Арістей, 2004. 488 с.
- Науково-методичні рекомендації з оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур та стратегії удобрення / Укл.: Городній М. М. та ін. Київ : Алефа, 2004. 140 с.
- Городній М. М. Агрохімічний аналіз. Київ : Аристей, 2005. 487 с.
- Гудзь В. П. та ін. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 408 с.
- Городній М. М. Агрохімія. 4-те вид., переробл. та доп. Київ : Арістей, 2008. 936 с.
- Господаренко Г. М., Прокопчук С. В. Вплив азотних добрив на поживний режим чорнозему опідзоленого та врожай нуту // Вісник Уманського національного університету садівництва. 2014. № 1. С. 3–8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vumnuc_2014_1_3
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Господаренко Г. М. Азотні добрива // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Азотні добрива (дата звернення: 2.05.2024).
