Азоту оксиди
Азо́ту окси́ди — хімічні сполуки азоту з киснем. Геміоксид N2O — безбарвний газ, tпл = 102 °С, tкип = 89,5 °С. Киснем до вищих оксидів не окислюється. Одержують розкладом нітрату амонію і каталітичним окисленням аміаку. В суміші з киснем застосовують для наркозу. Моноксид NО — безбарвний газ, tпл = 163,6 °С, tкип = 151,8 °С. Не взаємодіє з водою і слабкими розчинами кислот і лугів. Легко окислюється до NO2 і відновлюється до аміаку та азоту. В промисловості одержують контактним окисленням аміаку. NО — основний проміжний продукт у виробництві азотної кислоти. Діоксид NO2 і його димер N2O4 — бурі гази, що зріджуються при температурі 21,15 °С у жовто-коричневу рідину, яка замерзає при –11,2 °С, утворюючи безбарвні кристали. З водою утворюють еквівалентну кількість азотної і азотистої кислот, з розчинами лугів — суміш нітратів і нітритів. Застосовують NO2 у виробництві слабкої та концентрованої азотної кислот, як окислювач тощо. Сесквіоксид N2O3 утворюється при охолодженні суміші NО і NO2 нижче 0 °С у вигляді темно-блакитної рідини. Практичного застосування не має. Геміпентоксид (азотний ангідрид) N2O5 — безбарвні при кімнатній температурі кристали, tпл 30 °С, при температурі 32,4 °С сублімується. Практичного застосування не має. Пероксид N2O6 одержують в результаті взаємодії рідких N2O4 й озону.
