Айдар
|
Айдар | |
|---|---|
| Витік | Середньоруська височина, Новоалександрівка, Бєлгородська область, Росія |
| Гирло | Сіверський Донець |
| Довжина (км) | 264 |
| Площа басейну (кв.км) | 7420 |
| Тип живлення | снігове, ґрунтове |
| Основні притоки | Біла, Біленька, Кам’янка |
| Протікає через території | Бєлгородська область, Росія, Луганська область, Україна |
Айда́р — річка у Бєлгородській обл. Російської Федерації та Луганської обл. України (Новопсковський, Старобільський, Новоайдарський, Станично-Луганський райони), ліва притока Сіверського Дінця.
Довжина — 264 км, площа басейну — 7420 км2. Бере початок на південних схилах Середньоруської височини. Схили долини розчленовані ярами та балками. Ширина долини у верхів’ї — 2–5 , у пониззі — до 6 км. Річище на значному протязі являє собою чергування плесів (глибина — 4–7 м) та мілководних перекатів (глибина — 0,2–0,4 м). Ширина річки у пониззі — до 50 м. Похил річки —0,34 м/км.
Основні притоки: Біла (права), Біленька, Кам’янка (ліві). Живлення снігове і ґрунтове. На весняний період припадає 70 % стоку. Пересічна витрата води — 15,4 м3/с. Замерзає у грудні, скресає у середині березня. Споруджено шлюзи-регулятори, є ставки. Воду Айдар використовують для водопостачання та зрошування. У долині річки — джерела лікувальних мінеральних вод (лікувально-санаторні заклади у м. Старобільську і смт Новопскові). Поблизу с. Айдар-Миколаївки — об’єкт природно-заповідного фонду Луганської обл., комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення — Айдарська тераса.
