Академічне веслування
Академі́чне веслува́ння — циклічний вид спорту, змагання на академічних човнах. Входить до програми Літніх Олімпійських ігор.
Зміст
Історична довідка:
Виникнення.
Веслування як вид спорту виникло в Англії у 17–18 ст.
1830 з’явилися перші човни з виносними кочетами, що дозволило зробити корпус більш вузьким і легким, а судно — більш швидкохідним. У середині 19 ст. почали застосовувати рухливі сидіння, тобто з’явився академічний човен у сучасному вигляді. Це дозволило використовувати для гребка силу ніг і ще збільшити швидкість. Човни почали виготовляти з легших матеріалів.
Етапи розвитку.
У 19 ст. академічне веслування набуло популярності в різних країнах Європи й поширилося до Північної Америки й Австралії.
1839 (ще до створення Міжнародної федерації академічного веслування) під егідою її Величності започатковано Хенлейську королівську регату. Нині це щорічна міжнародна регата, яка проходить в м. Хенлі-он-Темс (Англія).
Академічне веслування включено до програми перших Олімпійських ігор 1896 у м. Афінах (Греція), однак через погану погоду змагання з цього виду спорту тоді було скасовано.
Уперше змагання з академічного веслування в рамках олімпіади проведено на Олімпійських іграх 1900 у м. Парижі (Франції). Олімпійські змагання з академічного веслування за участю жінок уперше відбулися на Літніх Олімпійських іграх 1976 у м. Монреалі (Канада).
Чемпіонати Європи з академічного веслування відбуваються з 1893, чемпіонати світу — з 1962.
2008, м. Пекін — академічне веслування дебютувало на Паралімпійських іграх.
Характеристика:
Правила.
Учасники змагань. Веслувальники розподіляються за статтю й віком. Змагання проводяться серед відповідних категорій учасників — від молодших юнаків та дівчата (13–14 років) до веслувальників-ветеранів (27 років та старші). Окремо організовують заїзди для веслувальників легкої ваги та веслувальників адаптивного веслування.
Види змагань. Змагання, залежно від умов заліку, поділяються на такі:
- особисті;
- командні;
- особисто-командні.
Основні правила. У човні, який має рухатися у межах своєї доріжки, може перебувати 1, 2, 4 або 8 веслувальників зі стерновим або без нього. Веслувальники можуть гребти одним (розпашне веслування) або двома (парне) веслами.
Інвентар. Заїзди проводяться на академічних човнах — човнах із виносними кочетами для весел, в яких веслувальники сидять спиною вперед на рухомих каретках «банках».
Споруди. Олімпійські змагання з академічного веслування проводяться у спеціально обладнаних природних веслових каналах. Неолімпійські види веслування: веслування в критих приміщеннях (на ергометрах), прибережне веслування та інші види веслування з використанням кочетів, паравеслування.
Дистанції. Заїзди проводяться на різних дистанціях, залежно від формату та учасників змагань: 1000 м, 1500 м, 2000 м.
Відео: Золота четвірка - Олімпійські чемпіонки з веслування ("Перший") |
---|
Міжнародні змагання.
Академічне веслування входить до програм Олімпійських, Паралімпійських ігор. На змаганнях з академічного веслування на Олімпійських іграх розігрується 14 комплектів нагород.
У рік проведення Олімпійських ігор проводиться чемпіонат світу в неолімпійських класах човнів.
Щороку проводяться міжнародні змагання: чемпіонат світу серед юніорів, чемпіонат світу серед молоді до 23-х років, етапи Кубка світу, чемпіонат світу серед дорослих та інші міжнародні регати.
Високотитуловані спортсмени-веслувальники
Редгрейв Стівен | 5-разовий олімпійський чемпіон (1984, 1988, 1992, 1996, 2000), бронзовий олімпійський призер (1988), 9-разовий чемпіон світу (1986, 1987, 1991, 1993–1995, 1997–1999) |
Даміан (Даміан-Андрунаке), Жоржета | 5-разова олімпійська чемпіонка (2000, 2004, 40 2008), бронзова олімпійська призерка (2008), чемпіонка світу (1997–1999, 2001, 2002) та Європи (2007, 2008) |
Ліпе (Оленюк), Елісабета | 5-разова олімпійська чемпіонка (1984, 1992, 1996, 2000, 2004), срібна (1988, 1992) та бронзова (1988) олімпійська призерка, чемпіонка світу (1989) |
Міжнародні спортивні організації.
Регулює правила й координує діяльність організацій з академічного веслування в окремих країнах Міжнародна федерація академічного веслування (фр. Fédération Internationale des Sociétés d’Aviron, FISA). Цей орган засновано 1892 у м. Турині представниками Франції, Швейцарії, Бельгії, Італії задля уніфікації правил змагань та у зв’язку зі зростанням популярності академічного веслування. Із 1922 штаб-квартира організації перебуває в м. Лозанні (Швейцарія). Міжнародна федерація академічного веслування — перша спортивна федерація, що приєдналася до олімпійського руху перед першими сучасними Олімпійськими іграми 1896. Федерацію визнано Міжнародним олімпійським комітетом.
Міжнародна федерація академічного веслування об’єднує 151 національні федерації на 5 континентах (на 2017).
Академічне веслування в Україні.
У радянський період призерами Олімпійських ігор і водночас багаторазовими чемпіонками світу стали: Н. Антонюк (Преображенська), Н. Беспалова (Дергаченко, Прищепа), Т. Буняк (Стеценко), О. Пивоварова, М. Пазюн, Н. Уманець. Серед чоловіків, які були призерами Олімпійських ігор і чемпіонами світу: В. Омелянович, М. Комаров, П. Гурковський, Г. Дмитренко.
Перші призові місця на Літніх Олімпійських іграх 1952 у складі збірної СРСР завоювали українські спортсмени Г. Жилін, І. Ємчук.
На території України розвитком академічного веслування опікується Федерація академічного веслування України. Заснована 1997; є членом Міжнародної федерації академічного веслування.
Найуспішнішими вітчизняними веслувальниками в академічному веслуванні є олімпійські чемпіонки К. Тарасенко, А. Коженкова, Н. Довгодько та Я. Дементьєва, які виграли олімпійське золото у парній четвірці на Літніх Олімпійських іграх 2012 у м. Лондоні.
Українські чемпіони та призери Олімпійських ігор з академічного веслування серед жінок (період незалежності України)
Дементьєва, Яна Михайлівна | олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка світу (2009) та Європи (2008–2011) |
Довгодько, Наталія Вікторівна | олімпійська чемпіонка (2012) |
Коженкова, Анастасія Миколаївна | олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка світу (2009) та Європи (2009–2011) |
Тарасенко, Катерина Миколаївна | олімпійська чемпіонка (2012), чемпіонка Європи (2008, 2010, 2011) |
Ронжина-Морозова (Ронжина), Олена Іванівна | срібна олімпійська призерка (1996) |
Міфтахутдінова, Діна Артурівна | срібна олімпійська призерка (1996) |
Фролова, Інна Василівна | срібна олімпійська призерка (1988, 1996) |
Мазій, Світлана Іванівна | срібна олімпійська призерка (1988, 1996) |
Устюжаніна, Тетяна Іллівна | бронзова олімпійська призерка (1992) |
Українські призери Олімпійських ігор з академічного веслування серед чоловіків
Білоущенко, Сергій Олександрович | бронзовий олімпійський призер (2004) |
Гринь, Сергій Михайлович | бронзовий олімпійський призер (2004) |
Шапошніков, Леонід Анатолійович | бронзовий олімпійський призер (2004) |
Ликов, Олег Вікторович | бронзовий олімпійський призер (2004) |
Додатково.
- Академічне веслування має найбільшу популярність у Великій Британії, інших країнах Західної Європи, а також США, Австралії, Новій Зеландії та Канаді.
- Британець Стів Редгрейв — найвидатніший спортсмен в академічному веслуванні, який упродовж двох десятиліть перемагав у всіх чемпіонатах світу та олімпіадах. У 1997 лікарі виявили у Стіва Редгрейва цукровий діабет, однак він виступив і виграв п’яте олімпійське «золото», після чого завершив кар’єру у віці 38 років.
- Академічне веслування — єдиний вид спорту, в якому задіяно близько 95 % м’язів всього тіла. Середній вік спортсменів, що перебувають на піку спортивної форми, — 27–34 роки.
Відео
|}
Література:
- Factsheet The Programme Of The Games Of The Olympiad Update. Lausanne : International Olympic Committee, 2013. 4 p.
- История академической гребли // Федерація академічного веслування.URL: http://www.rowingukraine.org/%D0%86stor%D1%96ya-vesluvannya
- About FISA // International Rowing Federation. URL: http://www.worldrowing.com/fisa/
- Rowing equipment and history // IOC. URL: http://www.olympic.org/rowing-equipment-and-history
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чорна М. В. Академічне веслування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Академічне веслування (дата звернення: 2.05.2024).