Акарологія

Акароло́гія (від грец. ἄϰαρι — кліщ і λόγος — слово, вчення) — наука, що вивчає кліщів (дрібні безхребетні тварини класу павукоподібних, налічують понад 10 тис. видів). Акарологія є частиною арахнології — вчення про павукоподібних. Акарологію поділяють на загальну (вивчає різні аспекти будови, життєдіяльності й еволюції кліщів) і спеціальні та прикладні розділи, зокрема медичну, ветеринарну, сільськогосподарську. Акарологію, що вивчають кліщів як паразитів, відповідно, людини і тварин, як шкідників рослин (павутинні кліщі) та сільськогосподарської продукції (комірні кліщі). Вивчення кліщів має велике практичне значення, насамперед у бджільництві. В Україні розвиток акарології пов’язаний із дослідженнями київської (І. Акімов, Г. Щербак, Л. Колодочка та ін.) та ялтинської (І. Лівшиць, В. Митрофанов, М. Кузнецов) шкіл акарологів, а також осередків цієї науки в Одесі (В. Севостьянов), Полтаві (В. Скляр), Донецьку (М. Ярошенко), у закладах служб охорони здоров’я, санітарної епідеміології, ветеринарії та захисту рослин.

Література

  1. Колодочка Л. А. Руководство по определению растениеобитающих клещей-фитосейид. Киев : Наук. думка, 1978. 80 с.
  2. Определитель обитающих в почве клещей. Т. 1–2. Москва, Ленинград : Наука, 1978.
  3. Акимов И. А. Биологические основы вредоносности акароидных клещей. Киев : Наук. думка, 1985. 160 с.
  4. Evans G. O. Principles of Acarology. Wallingford : CAB International, 1992. 563 p.
  5. Акимов И. А. и др. Пчелиный клещ Varroa jacobsoni. Киев : Наукова думка, 1993. 254 с.
  6. Krantz G. W. A Manuаl of Acarology. Lubbock : Texas Tech University Press, 2009.
  7. Акимов И. А., Жовнерчук О. В. Тетранихоидные клещи-вредители зеленых насаждений мегаполиса. Киев : [б. в.], 2010. 136 с.
  8. Акимов И. А., Небогаткин И. В. Иксодовые клещи городских ландшафтов г. Киева. Киев : Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена НАН Украины, 2016. 156 с.

Автор ВУЕ

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶