Аквафобія
Аквафо́бія (від лат. аqua — вода і грец. φόβος — страх) — необґрунтований хворобливий страх, що виникає при погляді на воду, перебуванні біля неї або при питті рідини. Симптомами аквафобії є посилене хвилювання та м’язова напруга, нервозність, запаморочення, прискорене серцебиття, раптова паніка, втрата самоконтролю, неможливість логічного мислення. Нав’язливість, характерна аквафобії, не пов’язана з небезпекою для життя, але страх води здатний завдати людині значного дискомфорту з погляду психіки і фізіології. Причини аквафобії можуть бути різними; найчастіше вони зводяться до негативного дитячого досвіду або виникають у результаті стресових ситуацій, зумовлених аварією корабля, повінню, цунамі тощо. При цьому людина може бути як учасником таких обставин, так і їх свідком.
Існує багато різновидів аквафобії залежно від джерела страху:
- аблютофобія — постійний страх будь-якого контакту з водою: купання, прання тощо;
- лімнофобія — страх озер та глибоких водойм, ставків і боліт;
- таласофобія — нав’язливий страх купання і плавання в морі, страх морських подорожей;
- потамофобія — страх, що виникає при спогляданні стрімкого потоку води, водоспадів, вирів;
- батофобія — нав’язливий страх перед глибиною;
- омброфобія — панічний страх дощу;
- антлофобія — страх повеней, який часто з’являється після реальних повеней з постраждалими.
Аквафобія може також проявлятися як синдром, що супроводжує соматичні захворювання (сказ, правець).
Література
- Основи психології / За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. Київ, 1996.
- Панок В., Чепелєва Н., Титаренко Т. Основи практичної психології. Київ, 2001.
- Дуткевич Т. В., Савицька О. В. Практична психологія. Київ, 2010.
- Калганов В. А., Белов В. Г., Парфенов Ю. А. Основы клинической психологи. Санкт-Петербург, 2013.
