Акліматизація
Акліматиза́ція (від лат. ad — при, до і клімат) — багатозначний термін:
1) Акліматизація людини — процес пристосування до нових природно-кліматичних, соціально-економічних, гігієнічних та психологічних чинників. Акліматизація характеризується загальними і специфічними ознаками пристосування в залежності від типу клімату та тими природними чинниками середовища, що суттєво відрізняються від звичних для конкретної людини (різниця температури, ультрафіолетового випромінювання, тиску, вологості повітря та ін.). Акліматизація часто призводить до погіршення здоров’я людини, тому для полегшення акліматизації використовують адаптогени.
2) Пристосування організмів до нових умов, в які вони потрапили природним шляхом або перенесені людиною з метою збагачення флори й фауни певних районів цінними видами. Рослини і тварини, що в нових умовах проходять всі фази розвитку і дають життєздатне потомство, вважаються акліматизованими.
Акліматизація відбувається при переселенні організмів і в зовсім нові для них місця, а також у райони, де вони раніше існували, але з різних причин повністю зникли, якщо в цих районах різко змінились умови існування порівняно з тим, коли там існував інтродукований вид.
Акліматизація включає пристосування до кліматичних, фізико-хімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. Акліматизованими можуть бути як одомашнені тварини і культурні види рослин у процесі їх інтродукції, так і дикі види шляхом переселення у нові області (міграції тварин, перенесення насіння вітром чи водними течіями тощо).
Завдяки акліматизації в Україні фауна збагатилася цінними видами тварин (ондатра, норка американська, муфлон, олень плямистий, товстолобик, амур білий та ін.). Із свійських тварин в Україні здійснено акліматизацію овець породи рамбульє, швіцької породи великої рогатої худоби тощо. Акліматизовано види рослин: гіркокаштан, тую, гледичію, акацію білу та акацію жовту; з сільськогосподарських культур — кукурудзу, цукрові буряки, соняшник, картоплю та ін.
Проводячи акліматизацію, обов’язково враховують біологічні особливості виду, характер його відносин з хижаками і спорідненими видами, а також можливий біологічний та економічний успіх акліматизаційного заходу. Роботу по акліматизації рослин провадять ботанічні сади, дендропарки, науково-дослідні установи.
Збільшення масштабів акліматизації пов’язане з розвитком комунікації і транспорту. Прикладом цього може бути європеїзація флори і фауни Нової Зеландії.
