Акорд
Ако́рд (італ. accórdo — узгодженість, злагодженість) — одночасне звучання кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків. Найпоширенішими є акорд терцевої побудови, складові звуки яких розташовані (або можуть бути розташованими) за терціями. Акорд терцевої побудови, який складається з трьох звуків, зветься тризвук, з чотирьох — септакорд, з п’яти — нонакорд, з шести — ундецимакорд (зустрічається рідко, як і акорд з 7 звуків). Кожний звук акорду має свою назву: нижній — основний тон, або прима. Решта звуків розташовується терціями вгору і зветься — терцевий тон (терція), квінтовий тон (квінта), септимовий тон (септима), ноновий тон (нона). Кожний звук акорду можна перенести в іншу октаву, подвоїти, потроїти. При цьому акорд зберігає свою назву, крім тих випадків, коли основний тон переходить в середній або верхній голос (обертання акорду). Акорд. терцевої побудови є основною складовою гармонії. Найпростішим видом акорду є тризвук. Існують 4 види тризвуків: мажорний, мінорний, збільшений, зменшений.
Література
- Burkholder J. P., Grout D. J., Palisca C. V. A History of Western Music. New York : W. W. Norton & Company, 2014. 9th ed. 1200 p.
- Берков О. В. Гармония. 3-е изд. Москва : Ленанд, 2015. 680 с.
